**Сповідь**
Оксана була творчою душею, завжди знаходила незвичайні рішення. Що б не робила виходило гарно та оригінально. Добра, тиха, скромна, але найголовніше незамінна. Працювала в сільській школі, вчила молодших класів.
Діти, батьки, навіть колеги-вчителі її любили. Якщо хтось із педагогів захворював, Оксана завжди підміняла, навіть у другу зміну.
Оксано Володимирівно, я не розумію задачі, скаржився її учень Юрко.
А ти хоч трохи подумав над нею? питала вона, знаючи, що хлопцеві просто лінь, аби десь списати.
Терпляче пояснювала, доки Юркові не ставало ясно.
О, та це ж легко!
Оксана виросла в дитбудинку, потім вступила до педагогічного училища. Її підкинули ще немовлям, імя дала медсестра сподобалося. А по батькові придумали перше, що спало на думку. Як і всі в дитбудинку, вона навчилася терпіти і мовчки зносити образи. А кому скаржитися?
Не знала вона батьківської ласки, але мріяла про власну родину, дітей. Уявляла, як віддасть всю нерозтрачену любов чоловікові та малятам.
Та доля розпорядилася інак, і вона вийшла заміж за Василя, місцевого водія вантажівки. Він помітив молоду вчительку, а їй так хотілося власного гніздечка, хоч трішки жіночого щастя. Одного разу він зупинив її:
Оксано, давно за тобою спостерігаю. Дівка ти справна. Виходи за мене. Не вмію я залицятися, квіти дарувати, я чоловік простий. Старший за тебе, та й бог із ним. Зате хата в мене добра. Батьків поховав рано, живу сам. Хочу господиню до дому привести.
Оксана, як і кожна жінка, мріяла про романтику. Уявляла, як улюблений стане на коліно, подарує перстень. А тут усе просто: «Виходи та приходь».
Добре, Василю, приймаю твою пропозицію.
Невеличке весілля і ось вона вже в домі чоловіка.
Перед весіллям деякі відмовляли:
Оксано, задумайся, Василь не твій чоловік. Ти тонка натура, творча, а він звичайний мужик. Ви різні.
Скільки село памятало, Василь завжди був нелюдимим. Хоча працював старанно, і начальство його хвалило. Але жив собі на умі. Оксана йому сподобалася гарна, струнка, з довгою косою. Вміла закрутити її навколо голови, як у старовину. Очі зеленкуваті, тиха, мовчазна. Саме таку дружину він і хотів.
Оксана з перших днів показала себе чудовою господинею. Усе в хаті сяяло, їжа була смачна, а в дворі чистота. Хоча чоловік помічав, що дружина трохи «з причудами»: ін