Гарна й вільнодумна Марічка закохалася та ще в такого красеня Ярослава, що аж сама собі здивувалася. Працювала вона у перукарні, коли він зайшов підстригтися й сів до неї в крісло.
Будь ласка, трішки коротше, чемно промовив він, глянувши їй у вічі, і між ними миттєво промайнула іскорка, така, що аж дух захоплювало.
От же який гарнюн, а очі просто палючі! промайнуло в голові у Марічки.
Ого, яка красуня тут працює! А я й не заходив ніколи, випадково так вийшло. Як добре, що сюди завернув. Залишилося тільки дізнатися, чи вільна вона… думав Ярослав, поки Марічка чарівничала над його стрижкою.
Вона швидко впоралася, а потім шкодувала:
Треба було довше біля нього покрутитися… Та нічого, це просто черговий клієнт.
Ярослав не хотів упускати таку красуню й вирішив зустріти її ввечері. Вийшовши з перукарні, глянув на графік роботи й задоволений поїхав до офісу він закінчував раніше.
Після роботи Марічка вийшла й одразу побачила свого клієнта з букетом квітів. Він підійшов до неї з посмішкою:
Привіт, це тобі, простягнув квіти.
Мені? За що? здивувалася вона.
За стрижку, мені дуже сподобалося, засміявся він, і Марічка теж. Ти вільна? Може, зайдемо у кавярню?
Гаразд, піду, погодилася вона, а сама подумала: Невже такий красень самотній?
У кавярні вони весело розмовляли. Ярослав виявився дотепним і цікавим співрозмовником. Він жартував, а Марічка сміялася, забувши про все на світі. З того вечора вони почали зустрічатися. Вона чекала, коли він її кине, але їхні стосунки тривали, до того ж Ярослав був добрим і турботливим.
Час минав. Вони вже обговорювали спільне життя й весілля. Марічка розуміла: через зовнішність Ярослава проблем не уникнути. Бо куди б вони не пішли, завжди знайдуться жінки, які полюбляють чужих чоловіків, а до гарних особливо. У цьому вона не сумнівалася й навіть відмовлялася за нього виходити.
Марусенько, так він іноді її називав, ну що ти знову надумала? щиро запитував Ярослав.
Не знаю… Я не можу за тебе вийти, бо ти… гарний. А гарним чоловікам не варто довіряти. Я бачу, як жінки на тебе дивляться, чесно зізналася вона.
Марічко, ну що мені з собою робити? Може, справді зіпсувати собі обличчя?
Вона дивилася на нього й розуміла: любить його безумно, всією душею. Любить його темні палаючі очі, теплий погляд з-під густих вій, його різкі й гарні риси обличчя. Ярослав був добрим і вірним, і крім Марічки любив тільки компютери.
Та вона все ж таки здалася й погодилася на шлюб. Вони одружилися.
Марічко, моя кохана, ти найкрасивіша в світі, обіймав її чоловік і повторював постійно. Кращої за тебе немає, вона танула від його слів.
Хоч розуміла, що й сама гарна, і чоловіки часто озираються, але для неї тепер існував лише її чоловік. До того ж вона бачила, як інші жінки заглядаються на нього.
У перукарню влаштувалася нова дівчина, Оленка красуня, балакуча й дружня. Незабаром вона побачила Ярослава, коли він у перерві приїхав до дружини, і вони пішли разом у кавярню.
Боже, який красень! вигукнула Оленка, побачивши, як він вийшов із машини.
Це хто? здивувалася вона колегу.
Чоловік Марічки, відповіла та.
Чоловік?! Не може бути! Оленка явно була вражена.
Ніхто не знав, але з того дня вона втратила спокій. Їй хотілося заволодіти цим красенем, і вона була готова на все. Вона постійно заводила розмови про Ярослава, навіть провокувала:
Марічко, а ти не боїшся, що в тебе чоловіка заберуть? Тримати такого красеня в чоловіках небезпечно.
Ні, не боюся, відповідала Марічка, але в душі вже почала хвилюватися.
Оленка не залишала її в спокої, кожного дня натякала на те саме.
Марічко, а у вас із Ярославом усе гаразд? Ще не вкрали в тебе чоловіка?
У нас усе чудово, відповідала вона й так дивилася, що Оленка навіть зніяковіла. Ти не повіриш, але моєму чоловікові потрібна лише я.
Оленка зрозуміла, що зайшла далеко.
Марічко, не ображайся. Ти мене неправильно зрозуміла. Я ж не претендую на твого чоловіка.
Та Марічка почала хвилюватися занадто навязливо Оленка цікавилася Ярославом.
Чому знайдуться такі люди, що лізуть у чужі стосунки? думала вона.
Але Оленка не відставала.
Марічко, вибач, але гарні чоловіки ненадійні.
Оленко, це з твого досвіду? Хтось тебе образив?
Було діло. Любила одного гарний, як бог, але підлий. Самі жінки на нього кидалися, а він не відмовлявся. А потім дивувався, чому я пішла.
Але не всі такі, заступилася Марічка.
Од