Ой, діточки мої, послухайте стару бабусю. Розповім вам історію, яку почула від сусідки тут, у будинку для літніх. Мене рідня сюди відправила, то тепер я тільки чужими історіями живу. А ця про Оксану, її чоловіка Тараса та сестру Марічку. Ох, і болюча ж то оповідь, слухайте уважно.
Якось вони вечеряли втрьох Оксана, Тарас і Марічка. Печеня в духовці пахла на всю хату, а Тарас піднімає чарку:
За родину! Щоб завжди була щасливою!
Та очі його дивилися не на Оксану, а на Марічку. А та вертіла серветку в руках, ледве посміхаючись, ніби щось її гризло. Оксана ж усе бачила як Тарас Марічці пальто подає, як сміється з її жартів, як вони замовкають, коли вона заходить. Але мовчала. Таке вже її правило робити вигляд, що нічого не помічає.
За родину, відповіла Оксана, ковтнувши компоту.
Марічка підвела очі, а в них стояла така журба, що Оксані аж мороз по шкірі пішов.
Мариш, ти добре? запитала вона.
Так, просто втомилася, відмахнулася та.
А Оксана знала, що у сестри зараз тихий період на роботі, але знову промовчала. Мовчанка її щит.
Тарас раптом відкашлявся:
До речі, щодо роботи. Мене відряджають до іншого міста. Виїжджаю через місяць, на півроку, а може, і довше.
Оксана аж похолола.
На півроку? перепитала. А як же відпустка?
Оксанко, це ж шанс! запалився він. Таке в житті буває раз!
Говорив він до неї, але погляд його блукав до Марічки. А та втупилася в тарілку, ніби там була відповідь на все. Оксана ж помітила, як під столом його рука торкнулася Марічкиної. Лише на мить. Марічка відсмикнула пальці, ніби обпеклася. А Оксана сиділа й дивилася на чоловіка, що сяє, і на сестру, що ось-ось розламається.
Вечеря скінчилася якось ніяково. Марічка скаржилася на головний біль і збиралася додому.
Я підвезу, одразу запропонував Тарас.
Тобі ж в інший бік, зауважила Оксана.
Для родини не шкода, відгукнувся він.
Біля дверей він обернувся, у його очах була рішучість:
Нам треба поговорити, Оксанко. Серйозно. Коли повернуся.
Залишив її саму, серед запахів недотятої вечері й тривоги, що тиснула серце.
Два тижні Оксана жила, як у сні. Тарас дзвонив кожен вечір, розповідав про «роботу», про нове місто, про квартиру. Але голос його був чужий, без емоцій. Питав, як справи, але не слухав відповідей. Оксана намагалася ближче до Марічки:
Може, сходимо в кіно чи по крамницях?
Але та ухилялася:
Я втомилася, Оксанко, давай іншим разом.
Марічка й виглядала знесиленою схудла, під очима синяки. Оксана помічала, як сестра ніби прикривала живіт, немов щось ховала.
Підозра зростала повільно, як отрута. Спочатку тест на вагітність у смітнику. Потім вільні сукні, хоча Марічка завжди пишалася тонкою талією. Серце Оксани стискалося, але вона чекала.
Розвязка прийшла в середу ввечері. Оксана сиділа на дивані, коли задзвонив телефон. Тарас.
Привіт, сказала вона.
Він мовчав, тільки дихання чути.
Я більше не можу брехати, Оксанко, нарешті видихнув. Я не повернуся. Справа не в роботі. Справа в Марічці. Ми кохаємо одне одного.
Оксана заплющила очі. Біль у грудях застиг, став каменем.
У нас з твоєю сестрою буде дитина! випалив він.
І тут Оксана засміялася. Спочатку тихо, потім голосніше, аж сльози покотилися. Сміх був гіркий, як у дешевій мелодрамі.
Оксанко, ти плачеш? злякався Тарас.
Ні, видихнула вона. Просто зрозуміла, який ти нікчема.
Поклала трубку. Істерика минула, залишивши тільки холодну ясність. Камінь у грудях став її опорою. Оксана одягнулася, викликала таксі і поїхала до Марічки.
Та відчинила двері нечесана, у халаті, очі червоні. Побачила Оксану і відступила.
Він тобі сказав? Пробач почала Марічка.
Де він? перебила Оксана спокійно, аж страшно.
Марічка замовкла. Оксана оглянула квартиру куртка Тараса, його кеди, два келихи на столі.
Годі брехати, Марічко. Хоч зараз.
Оксанко, ми кохаємо одне одного! скрикнула вона. Я знаю, це жахливо, але так сталося!
Оксана чекала, поки сестра замовкне.
Ти вагітна, сказала, не запитуючи.
Так, прошепотіла Марічка, торкаючись живота. У нас буде дитина.
Оксана підійшла ближче. Марічка здригнулася, чекаючи крику.
Чому ти не запитала мене, Марічко? тихо сказала Оксана. Я б тобі розповіла. Ми з Тарасом три роки намагалися завести дитину. Лікарі, аналізи. Тарас безплідний. Повністю.
Обличчя Марічки перекривилося спочатку поди