**Щоденниковий запис**
Важко вирішити відразу
На літні канікули Оксана з чоловіком відвезли дітей у село, недалеко від їхнього міста. Навідували їх що вихідних, іноді вона їхала сама. Село за сім кілометрів, тому Оксана могла в пятницю ввечері відразу після роботи сісти на автобус, якщо її чоловік, Тарас, працював у вихідні.
Можливо, вона й не їздила б щораз, але по-перше, сумувала за дітьми, а по-друге, батько був після інсульту хотілося допомогти матері з городом. У цю пятницю зібралася їхати відразу після роботи.
Тарасе, я відразу до дітей у село, тож їж тут без мене, у холодильнику все є. А в неділю приїжджай за мною, у тебе ж вихідний Дивно, що ти в суботу працюєш.
У нас там повний завал, пояснив чоловік. Шеф сказав, що заплатить.
Оксана працювала головним бухгалтером у конторі. У пятницю поспішала закрити звіт, так поспішала, що й помилилася і відправила його начальству в обласний центр.
У суботу після обіду зателефонував її керівник, Володимир Іванович.
Оксано, що ти там накоїла зі звітом? Мені дзвонить начальство, лають. Виправляй негайно, інакше позбавишся премії.
Я в селі, Володимире Івановичу, може завтра Що я могла Він їй не дав договорити.
Мене не цікавить, де ти! Виправляй! кричав він так, що її мати, яка стояла поруч, почула.
Гаразд, зараз поїду.
Ой, доню, хто це так лютує?
Мій начальник, Володимир. Щось я зі звітом накосячила, поспішала вчора Ну що ж, треба їхати, прямо в офіс. Терміново йому, бачте
Попрощалася з тринадцятирічним сином і десятирічною донькою.
Ну що, діточки, до наступних вихідних.
Приїхавши до міста, пішла в офіс, подзвонила охороні, щоб відчинили, ввімкнула компютер і сіла за звіт. Перевірила уважно і знайшла дві помилки, такі, що й сама здивувалася.
Як я могла їх не помітити? Там, мабуть, очі вилазять Дивно. Все через цю поспішку, боялася запізнитися на автобус.
Вже смеркало. Вона відправила виправлений звіт, закрила офіс і пішла додому.
Тарас мабуть скоро прийде з роботи, здивується, що я вдома, думала вона, йдучи повільно. Цікаво, раніше він у вихідні не працював А взагалі, останнім часом він змінився. Телефон з рук не випускає, якийсь задумливий, іноді злий. Треба поговорити Діти не вдома саме час.
Підійшовши до будинку, дістала ключі з сумки. Підняла голову на кухні світилося.
Значить, Тарас уже вдома!
Піднявшись на третій поверх, її серце раптом забилося частіше. Підійшовши до дверей, почула романтичну музику, яку Тарас не любив, коли вона її вмикала. Це було дивно Вона обережно відчинила двері, і в коридорі натрапила на чужі босоніжки знайомі, але чиї, не могла згадати.
Поклала ключі й сумку на тумбочку, зазирнула у кімнату там півтемрява, лише світився бра. У спальні нікого не було, лише грала повільна мелодія.
Повернулася до балкона побачила два силуети. Курили.
Надька Це Надька! пройшло в голові, як удар. Босоніжки її Їй стало погано. Це була її подруга.
Що вона тут робить? Останнім часом Надя часто заходила до них у гості, коли Оксана була вдома. Пили чай, іноді вино Оксану затрясло. Вона тихо підійшла до балкону.
Тарасе, коли ти вже скажеш Оксані про нас? почула вона голос подруги.
Чоловік, схоже, не очікував цього питання й відповів роздратовано:
Надь, ми ж домовилися не тисни. Я ще сам не вирішив
Крізь штору Оксана побачила, що Тарас у трусах, а Надя у його сорочці.
Ну й коли ти вирішиш?! раптом голосно запитала Оксана, відсуваючи штору.
Тарас від несподіванки впустив цигарку, а Надя скрикнула мабуть, вона впала їй на ногу.
А ти чого приперлася? закричала Надя. Ти ж мала завтра приїхати! Навіть добре, що побачила нас! вона увійшла в кімнату, Тарас мовчав. Ну що, Тарасе, тепер вирішишся?
Оксана оніміла від такої нахабності, але не заплакала.
Оксанко, ну можна було й подзвонити тихо промовив Тарас.
Тепер я маю додому тільки з дзвінком? відповіла вона з гіркотою.
Надя дивилася на неї викликово, без жодного сорому.
Одягайся і йди, сказав Тарас. Вона невдоволено хмикнула, одягнулася і вийшла, грюкнувши дверима.
Оксанко, вибач Надька це так, нісерйозно. Я не збираюся йти з сімї.
А ти вважаєш, що в нас ще є сімя?
Ну буває таке А взагалі, ти сама винувата. На кого ти стала схожа? Не доглядаєш за собою, одягаєшся як попало А я чоловік, мені краси хочет