**Щоденниковий запис**
Народжувати в сорок сім? Ти з глузду зїхала! вигукнула Настіна подруга й колега по цеху Марія.
А що робити, Марусю? Дитина вже є, винувато знизала плечима майбутня матір.
Як що робити? Мовляв, як стара Хведорка з часів козаччини. Є ж купа способів Таблетки, вакуум
Годі! Я дитину вбивати не буду! різко перебила Настя. Не знаю, чи виношу, але якщо Бог дасть вона народиться.
Та пішла ти, махнула рукою Марія. Дурна!
Настя йшла додому сумна. Шкодувала, що розповіла про вагітність подрузі, а не Олегові. Але водночас раділа, що вже прийняла рішення. Слова Марії лише додали їй впевненості. Тепер треба було сказати матері та дорослому синові Ярославу.
З Олегом Настя не хвилювалася. Він давно мріяв про дитину ще з тих пір, як вони почали жити разом.
Познайомилися вони десять років тому, після того, як Настя розлучилася з першим чоловіком, батьком Ярослава. Розірвали шлюб швидко: суддя навіть не стала слухати пояснень, бо колишній чоловік прийшов пяний. «Усе зрозуміло. Розлучайтеся з цим пияком тут навіть думати нічого», сухо сказала суддя.
Того ж дня він зник з її життя, заявивши, що аліменти платити не буде.
Настя навіть не стала судитися. Була рада, що позбавилася того тягаря, який колись сама впустила в своє життя. Після розлучення вона навіть пообіцяла собі більше ніколи не звязуватися з чоловіками.
Але незабаром у цеху зявився Олег. І відразу ж почав за нею доглядати грубувато, але щиро. Їй подобалося. За місяць вони почали зустрічатися, а ще за місяць Олег познайомився з її одинадцятирічним сином. Вони одразу ж знайшли спільну мову.
Дядьку Олеже, заходь до нас ще, попросив Ярик.
Прийду.
І справді прийшов, приніс хлопчикові подарунок. А незабаром і сам почав ночувати в них. Настя навіть не помітила, коли він остаточно переїхав.
Настю, народи мені донечку, попросив Олег через рік. Їй було вже тридцять вісім, і вона вважала, що пізно. Зніяковівши, вона лише знизала плечима але потім пішла до лікаря й поставила спіраль.
Якось у цей час колишня дружина Олега збиралася в санаторій, але їхня донька захворіла.
Забери Оленку на кілька днів, попросила вона Настю.
Настя не заперечувала. Дівчинка була слухняною та милою. Але тепер колишня дружина щодня дзвонила з санаторію, розпитувала про все. Олег розповідав у деталях. Насті здалося, що між ними знову щось спалахує. Вона любила Олега й боялася його втратити. Тому вирішила народити йому доньку щоб він точно не повернувся до колишньої.
Але після видалення спіралі вагітність не наставала. Настя звернулася до лікаря, пройшла обстеження. Патологій не знайшли. Запропонували перевірити чоловіка. Але Олег уже відмовився:
Не піду ні в яку консультацію! Якщо не виходить значить, так і треба. Виростимо Оленку й Ярика, чекатимемо онуків.
Як Настя не умовляла, він не погодився. І вона змирилася. А тут на тобі!
«Термін шість тижнів. Вагітність розвивається нормально. Серцебиття є»
Як я виношу дитину в сорок сім? запитала вона у лікаря.
Досвідчений гінеколог усміхнулася:
Ви ж не перша й не остання. Виносять, народжують і виховують Хоча рішення за вами.
Вона вагалася, тому спершу розповіла Марії. А після неприємної розмови остаточно вирішила:
«Тепер мене ніхто не переконає! У мене буде донька! І ніхто не завадить мені її народити!» думала вона, йдучи додому. По дорозі подзвонила Олегові й попередила, що чекає важлива розмова.
Що там у тебе? запитав він, коли вона увійшла в будинок.
Не в мене. У нас. Ми скоро станемо батьками.
Ти вагітна?
Шість тижнів. Сьогодні була на УЗД.
Ох, Настю Але ж нам обом майже пятдесят. Як ми її виховаємо?
Олеже! Як-як Об косяк! Хоча б ти підтримав!
Та я не проти! Я радий! зразу ж виправився він. Просто злякався. Але ти права. Виховаємо! Я вже давно хотів облаштувати в прибудові майстерню. Тепер і стимул є.
Роби. Гроші знадобляться.
Отримавши підтримку, Настя вирішила розповісти матері. Та сама народила її після сорока, тому, здавалося, мала б зрозуміти. Але реакція була несподіваною:
Ти ж знаєш, що в такому віці ризик народження хворої дитини вищий? Не роби дурниць.
Мамо, ти що? Хіба ти не хотіла б ще понянчитися з онукою?
Де мені няньчити? Самій скоро нянька знадобиться. Я стара!
Доживеш! Ти ж у чудовій формі.
Не кажи дурниць! На мене не розраховуй. Я вже виростила тобі Ярика, а цю вже сама.
У мене чоловік є!
Є. Але не офіційний.
То що?!
А те