Що ж? У нас із Володимиром усе гаразд. Ми зразкова родина, жодних порушень, діти виросли гідними людьми.
Володимире, знову ключі забув? Наталія Семенівна зітхнула, почувши знайоме покашлювання за дверима. Чоловік ніколи не дзвонив, просто стояв і чекав, поки вона сама здогадається відчинити.
Забув, пробурчав Володимир, продираючись у передпокій. Поспішав зранку, важливе нараду було.
Наталія дивилась, як він знімає черевики, залишаючи їх посеред коридору, і мовчки переставляла на місце. Сорок років шлюбу навчили її не сваритись через дрібниці. Володимир працював головним інженером на заводі, відповідав за серйозні проекти, вдома хотів спокою. А вона що не може за ним черевики прибрати?
Як на роботі? запитала дружина, наливаючи чоловікові борщу.
Та як завжди. Керівництво тисне, робітники не розуміють, обладнання старе. Але справляємось, Володимир механічно перегортав газету, не відриваючи очей.
Наталія хотіла розповісти про сусідку Оксану Петрівну, яка скаржилась на сина-алкоголіка, але передумала. Після роботи Володимиру чужі проблеми не потрібні.
До речі, раптом підвів голову чоловік, Семеновичу запропонували підвищення. Переводять до Києва, у головне управління. Гарна посада, зарплатня втричі більша.
Що ж, добре для нього, кивнула Наталія, прибираючи зі столу.
Він мене рекомендував на своє місце, тихо додав Володимир.
Наталія завмерла із тарілками в руках.
Як це?
Директор вирішуватиме наступного тижня. Якщо все вийде, стану заступником головного інженера. Оклад майже вдвічі більший, соцпакет, подовжена відпустка.
Володимир говорив спокійно, але Наталія відчувала в його голосі приховане хвилювання. Вона знала чоловіка як свої пять пальців. Він мріяв про цю посаду роками, але ніколи не виказував амбіцій відкрито.
Володимире, це ж чудово! вона сіла поруч, взяла його за руку. Ти заслужив це підвищення. Стільки років чесно працюєш, ніколи не підводив завод.
Ще невідомо, чи дадуть, чоловік знизав плечима, але по його обличчю Наталія бачила, що він уже уявляє себе на новій посаді.
Весь вечір Володимир був незвично жвавим. Розповідав про нові проекти, які зможе реалізувати, про відрядження, про те, як нарешті куплять нову машину замість старих «Жигулів». Наталія слухала і раділа разом із ним. Після вечері вони навіть увімкнули музику і потанцювали на кухні, як у молодості.
Наступного дня Наталія зустріла у дворі Марію, дружину того самого Семеновича.
Вітаю! посміхнулася сусідка. Сергій учора розповів, що Володимир може зайняти його місце. Чудова посада, ми дуже раді за вас.
Дякую, але ще нічого не вирішено, обережно відповіла Наталія.
Та що ви, все вже майже вирішено. Сергій каже, інших кандидатів навіть не розглядають. Володимир найкращий спеціаліст у відділі, всі його поважають.
Наталія йшла додому із полегшеним серцем. Значить, недарма Володимир сподівається. Якщо Семенович так каже, то підвищення майже гарантоване.
Вдома вона вирішила приготувати святкову вечерю. Сходила до крамниці, купила мяса, улюблені Володимирові тістечка. Готуючи, наспівувала пісеньку. Давно вона не почувала себе такою щасливою.
Володимир повернувся пізно, втомлений і якийсь похмурий.
Що трапилося? схвилювалася дружина.
Та нічого особливого. Звичайний робочий день, він сів за стіл, але до їжі навіть не доторкнувся.
Володимире, ну чого мовчиш? Щось дізнався про підвищення?
Сказали, наступного тижня вирішать.
А що, є якісь проблеми?
Володимир довго мовчав, потім важко зітхнув:
Розумієш, Наталіє, там не все так просто. Конкуренція серйозна. Іванов також претендує на цю посаду. І Петренко із сусіднього цеху.
Але ж Семенович сказав, що ти найкращий кандидат!
Семенович сказав, але вирішує не він. А в того ж Іванова звязки є. Дружина його в міськраді працює, племінник директора його зять.
Наталія відчула, як стискається серце. Невже все не так райдужно, як здавалося?
Наступного дня вона вирішила зайти до своєї подруги Людмили. Люда працювала у відділі кадрів на тому ж заводі, завжди була в курсі всіх призначень і перестановок.
Слухай, Людо, почала Наталія, навіть не встигнувши роззутися, що ти знаєш про підвищення Володимира?
Людмила поставила чайник, дістала печиво, сіла навпроти подруги.
Знаю, що є така вакансія. І Володимир справді один із претендентів.
А що ще знаєш? Хто конкуренти? Які в нього шанси?
Наталю, ти ж розумієш, я не можу розголошувати службову інформацію, Людмила завагалася.
Людо, ми стільки років дружимо! Ну скажи хоча б щось. Володимир увесь ізмучився, а