Ранок почався тихо. Я завів двигун, перевірив дзеркала і глянув на свою золотисту красуню на пасажирському сидінні. Діна завжди любила подорожі авто сиділа мовчки, дивилася у вікно, інхи клала голову на коліна. Слухняна, розумна, ніколи не створювала клопоту.
Ну що, Діночко, поїдемо по справах? посміхнувся я, вирушаючи в дорогу.
Вона помахала хвостом, але замість того, щоб повернутися до вікна, уперто дивилася прямо на мене.
Через пять хвилин її погляд став пронизливим. Вона сиділа, трохи нахиливши голову, і не відводила очей, ніби намагалася щось сказати.
Гей, що таке? злегка засміявся я. Я забув включити поворотник?
У відповідь вона загавкала. Не коротким попередженням, а голосно, настирливо, немов сперечалася зі мною.
Тихше, Діно, промовив я, кинівши оком на дорогу. Чого це ти?
Але вона не втихомирилася. Лай ставав частішим, голоснішим, і в мені прокидався роздратування. Зазвичай в машині вона була тихою, а тепер наче знервована.
Може, проголодніла? спробував відгадати я. Чи просто спати хочеш?
Діна не реагувала. Вона лише подалася вперед, не відводячи від мене очей. І в її погляді було щось, від чого в середині похололо.
Слухай, ти мене вже лякаєш пробурмотів я і, не знімаючи руки з керма, провів долонею по її мордочці.
І тут я помітив. Вона дивилася не просто на мене Її очі були спрямовані на щось інше. Щось страшне. Я різко зупинився і побачив це
Я обережно повернув руку на кермо, але тривога не відпускала. Діна все так же сиділа, не кліпаючи, то дивлячись на мене, то різко переводячи погляд униз, біля педалей.
Що, там щось є? автоматично глянув я, хоча з місця водія нічого не було видно.
Вона знову голосно загавкала, потім подивилася на дорогу попереду, немов силкувала мене до чогось спонукати. Я ще ніколи не бачив її такою наполегливою.
Гаразд, гаразд, пробурмотів і зїхав на узбіччя.
Зупинившись, я вийшов і підняв капот, але з першого погляду все було на місці. Тоді заглянув під авто. Там, під переднім колесом, на асфальт повільно капала каламутна рідина.
Гальмівна видихнув я.
Присі