Наталю Петрівно, привіт. Це Олеся, ваша майбутня невістка. Хотіла б зустрітися, побалакати. Коли вам зручно?
Наталя Петрівна аж здригнулася від слів «майбутня невістка». Що за новини? Тарас нічого не казав, що збирається одружуватися.
Добрий день, Олесю. Сьогодні о шостій вечора, чекатиму.
«Цікаво, про що вона хоче говорити? Невже вагітна? Ну звісно Спеціально так зробила, щоб Тарас одружився. Всіх цих дівчат знаємо
Та й що він у ній знайшов? Не пара вона йому! Архітектор з гарними перспективами, власна квартира, машина, розумний, вродливий. Будь-яка б мріяла бути його дружиною, а він узяв оту»
Наталя Петрівна прибрала в хаті, збігала до магазину. На душі було тривожно.
Олесю вона бачила кілька разів і з першої зустрічі не сподобалася. Тарас приводив її познайомитись, потім просто на чай. І щоразу після їхнього візиту Наталя Петрівна казала синові все, що думає.
Сину, ну що в ній такого? Чому саме вона? Худа, маленька, непоказна. За моїх часів чоловікам подобалося зовсім інше! Та й не рівня вона тобі!
Мамо, я її люблю, і для мене вона найкрасивіша! А ще як готує! Борщ просто пальчики оближеш!
Від цих слів стало ще гірше. Колись він завжди хвалив мамину страву, а тепер отся «божественні борщі» готує.
Олеся прийшла точно вчасно. Принесла з собою тістечка корзиночки з кремом, які Наталя Петрівна любила. «От хитра, підлещується»
Наталю Петрівно, не буду тягти. Тарас зробив мені пропозицію, і я погодилась. Він чекає підходящого моменту, щоб вам сказати. Хвилюється, що ви погано це сприймете.
Та звісно! Чого ж мені радіти?
Я хочу укласти з вами угоду. Послухайте мене.
Я знаю, що ви виховували Тараса самотужки. Вийшли заміж через дитину, а щасливого сімейного життя не вийшло. Чоловік пішов. Мене теж мама сама виростила, батька не стало рано. Тому я знаю, як це рости без тата.
Ви вклали в сина всю душу. Величезна вам подяка. Він вихований, добрий, чуйний. Це ваша заслуга.
Наталя Петрівна з легким задоволенням кивнула. Так і є це її праця.
Олеся продовжила:
Ви мрієте, щоб син одружився з гарною, успішною, заможною дівчиною. А тут я звичайна, з простої родини. Не найкраща партія, так? Ви в розпачі, шукаєте способи його відмовити?
Наталя Петрівна знизала плечима. Саме так.
Ось що буде: Тарас вас не послухає. Ви почнете його переконувати, посваритесь. На весілля не прийдете. Потім усім розповідатимете, який невдячний син.
А ми з ним будемо щасливо жити. Ви будете нас ігнору
