Доню, не гадай лихого! Я не бездомний. Звуть мене Тарас Іванович. Приїхав я до дочки. Важко про це згадувати
До Нового року лишалося кілька годин. Всі співробітники давно розійшлися, але Оксану ніхто не чекав.
Щоб не йти на роботу другого січня, вона вирішила все зробити наперед.
Додому встигне у холодильнику вже чекають салати, фрукти й шампанське, приготовані зранку.
Наряджати ялинку їй нема для кого. Хотілося швидше зняти туфлі на підборах і згорнутися в мякій піжамі.
Так вийшло, що з Олегом вони розійшлися кілька місяців тому, і розставання було настільки болючим, що Оксана не поспішала заводити нові стосунки.
Тепер їй було спокійно одній
Олег намагався повернути її, дзвонив, але вона не хотіла починати все спочатку нічого доброго з цього не вийде, не пара вони, надто вже складно.
Навіть згадувати про нього не хотілося минуле, нащо псувати собі свято.
Оксана вийшла з трамвая. Ще кілька кроків і вона вдома.
Біля підїзду, на лавці, вона раптом помітила старого. Коло нього стояла невеличка ялинка.
«Мабуть, до когось у гості», подумала вона.
Оксана привіталася, а чоловік лише кивнув, не піднімаючи очей.
Здалося їй, що в його очах блиснули сльози чи то відблиск вогнів але вона не надала цьому значення й швидко зайшла у підїзд.
Надвечір підморозило, і Оксана здригнулася.
Після душу вона вдягла теплу піжаму, налила кави й підійшла до вікна.
Дивно, але старий усе ще сидів на лавці.
«Минула вже година, як я вдома, а він там До Нового року лише дві години. Якщо в гості прийшов, чому на вулиці? І той блиск в очах»
Оксана накрила стіл, увімкнула гірлянди на ялинці, але думки постійно поверталися до самотнього діда.
Ще через півгодини вона знову глянула у вікно він сидів, немов закамянілий.
«Може, йому погано? Так і замерзнути можна».
Оксана накинула кожушок і вийшла надвір.
Підійшовши до лавки, вона сіла поруч.
Старий глянув на неї й відвернувся.
Вибачте, у вас усе гаразд? Я помітила, що ви довго сидите самі. Надворі холодно Можу чимось допомогти?
Дід зітхнув:
Нічого, дитинко Посижу трохи й піду.
Куди?
На вокзал. Додому.
Знаєте, це не вихід. Я не хочу вранці побачити вас тут замерзлим. Уставайте! Ходімо до мене. О
