Сьогодні я зрозумів свою помилку. Хотів повернутися до колишньої дружини, з якою прожив 30 років, але вже запізно
Мені 52. У мене немає нічого. Ні дружини, ні сімї, ні дітей, ні роботи нічого.
Звати мене Віктор Бойко. Тридцять років я жив із дружиною Оленою. Завжди працював, щоб забезпечити родину, а вона доглядала за домом. Я не хотів, щоб вона працювала мені подобалося, коли вона була вдома. Але з часом вона почала мене дратувати.
Ми жили поважаючи одне одного, але кохання згасло. Я думав, що це нормально. Мене це влаштовувало. Потім усе змінилося. Одного вечора в кавярні я зустрів Маріанну. Вона була на 20 років молодша за мене гарна, лагідна, дотепна. Ніби мрія збулася.
Ми почали зустрічатися, і незабаром вона стала моєю коханкою. Через два місяці я зрозумів, що більше не хочу брехати дружині. Не хотів повертатися додому після роботи. Я закохався в Маріанну й хотів, щоб вона стала моєю дружиною.
Я зізнався Олені. Вона не влаштовувала сцен лише слухала спокійно. Тоді я подумав, що й вона мене не любить, раз так сприйняла. Лише зараз усвідомлюю, як сильно її зрадив.
Ми розлучилися. Продали квартиру, де прожили стільки років. Маріанна наполягла, щоб я не залишив її колишній дружині. Так я й зробив. Олена купила маленьке помешкання, а я на заощадження двокімнатну квартиру для Маріанни.
Не допоміг колишній дружині, не дав і копійки. Знав, що в неї немає грошей і роботи, але тоді мені було байдуже. Сини відвернулися відчули, що зрадив їхню матір, і не пробачили.
Тоді це мене не хвилювало. Маріанна була вагітна, і ми з нетерпінням чекали дитину. Народився син. Але він не був схожий ні на мене, ні на неї. Друзі сумнівалися, чи мій це син, але я не слухав.
Життя з Маріанною пішло під укіс. Я мусив багато працювати, доглядати за домом і дитиною. Вона лише вимагала грошей і весь час десь тусувалася. У домі був безлад, ніколи не було приготованої їжі. Поверталася опівночі, пахла алкоголем і заводила сварки з нічого.
Згодом я втратив роботу. Був виснажений, злий, робив помилки. Три роки так і минули. Потім брат, який завжди недолюблював Маріанну, змусив мене зробити тест ДНК. Виявилося син не мій.
Після цього ми одразу розлучилися. Усі ці роки я не спілкувався ні з Оленою, ні з моїми синами. Після розлучення вирішив повернутися до першої дружини. Купив квіти, вино, торт і пішов до неї. Виявилося, вона там більше не живе. Новий господар дав мені її адресу.
Прийшов двері відчинив чоловік. Олена знайшла гарну роботу і вийшла заміж за колегу. Вона була щаслива.
Пізніше я зустрів її в кафе. Попросив повернутися. Вона подивилася на мене, як на дурня, і пішла. Тепер я розумію свою помилку. Чого я хотів? Чого досяг? Навіщо покинув дружину заради молодої?
Мені 52. У мене немає нічого. Ні дружини, ні роботи, навіть сини зо мною не спілкуються. Втратив усе, що було для мене важливим. І це лише моя провина. На жаль, виправити це вже ніколи не зможу.