Усі пють, пють, пляшок повно, а їжі зовсім немає.
У хаті знову гості. Гості бували майже завжди.
Усі пють, пють, пляшок повно, а їжі зовсім немає. Хоч шматочок хліба знайти б але на столі лише окурки й порожня консервна бляшанка, Олесь ще раз уважно оглянув стіл, але їстівного не знайшов.
Гаразд, мамо, я піду, промовив хлопчик і повільно став взувати діряві черевики.
Він іще сподівався, що мати його зупинить і скаже:
Куди ж ти, сину, непоївши, а на дворі холодно. Сиди вдома. Зараз зварю каші, випроваджу гостей і помию підлогу.
Він завжди чекав ласкавого слова від неї, але вона не дуже любила говорити ніжні речі. Її слова були схожі на терня, від якого Олесю хотілося згорнутися й сховатися.
Цього разу він вирішив піти назавжди. Олесю було шість, і він почувався досить дорослим. Спочатку треба знайти гроші й купити булочку, а може, навіть дві Живіт бурчить і вимагає їжі.
Як дістати грошей, Олесь не знав, але, проходячи повз кіоски, побачив у снігу порожню пляшку. Він згадав, що пляшки можна здати і тоді в нього будуть гроші. Хлопчик поклав пляшку в кишеню, потім знайшов зімятий пакет біля зупинки. Ще півдня він збирав пляшки.
Їх уже було чимало, вони весело дзвеніли в пакеті. Олесь уявляв, як купить мяку, пахучу булочку з маком або родзинками, а може, навіть з повидлом. Але потім подумав, що булочка з повидлом може коштувати дорожче, і вирішив пошукати ще.
Він заблукав до вокзалу. На пероні приміських електричок, де чоловіки пили пиво, чекаючи потяга, Олесь поклав важкий пакет біля кіоска, а сам побіг за щойно кинутою пляшкою. Поки біг, якийсь брудний і злий чоловік забрав його пляшки. Олесь попросив віддати йому пакет, але той так грізно глянув, що хлопчик мусив розвернутися й піти.
Мрія про булочку розтанула, як марево.
Збирати пляшки нелегко, думав Олесь і знову блукав засніженими вулицями.
Сніг був мокрим і липким. Ноги мерзли й боліли. Зовсім стемніло. Він не памятав, як опинився у підїзді й, пригорнувшись до батареї, поринув у теплий сон.
Прокинувшись, подумав, що досі спить, бо було тепло, тихо й затишно, а запах був смачний, дуже смачний!
У кімнату, де він спав, увійшла жінка. Вона була гарною і дивилася на нього ласкаво.
Ну що, хлопчику, запитала вона, зігрівся? Виспався? Ходімо снідати. Ніччю йшла, а ти, як песик, у підїзді спав. Забрала тебе й принесла додому.
А тепе