**Щоденниковий запис**
“Чи не підвезеш мене додому, любий?” після важкого робочого дня Олеся мріяла уникнути сорокахвилинної їзди автобусом.
“Коханий, можеш забрати мене з роботи?” вона подзвонила чоловікові, сподіваючись, що йому не ліньки буде рятувати її від тряски у громадському транспорті.
“Не можу, зайнятий”, сухо відповів він. На тлі чутно було телевізор, отже, Богдан був удома.
Олесю це вразило до сліз. Їхній шлюб стояв на межі розпаду, хоча ще півроку тому він носив її на руках. Що змінилося за такий короткий час? Вона не розуміла.
Дівчина дбала про себе: годинами тренувалася у спортзалі, вміла готувати недарма працювала у відомому ресторані. Ніколи не вимагала грошей, не влаштовувала істерик, готова була виконати будь-який його каприз
“Ти йому швидко набриднеш”, хитала головою мати, слухаючи скарги доньки. “Не можна завжди підлаштовуватися під чоловіка”.
“Я просто його люблю”, безсило посміхнулася Олеся. “І він мене любить”
***
“Все ж я йому набридла”, кусаючи губи, вона переглядала історію браузера. Виявилося, що Богдан весь вільний час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись відразу з кількома дівчатами. “Чому він просто не поговорив зі мною? Я б зрозуміла і відпустила його. Навіщо мучитися з некоханою жінкою?”
Отже, розлучення. Та вона сильна виживе. Але просто так не відпустить його. Малий помсти він вартий
Того ж вечора Олеся зареєструвалася на тому ж сайті, знайшла його і написала. Фото взяла з інтернету, трохи відредагувала і була впевнена Богдан клюне. І він клюнув.
Розпочався бурхливий листування. Чоловік писав, що неодружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. У всіх можливих формах хвалив свій “чудовий характер”, що смішило Олесю до сліз. Адже вона знала, як важко з ним порозумітися.
“Зустрінемося?” написала вона, затамувавши подих.
“Звісно!” відповідь прилетіла за секунди. “Але в мене тимчасово живе сестра, готується до іспитів. Зустрінемося в нейтральному місці, а вечір продовжимо в готелі”.
“Серйозно?” Олеся аж підскочила. “І чому ти такий впевнений, що дівчина одразу погодиться на готель? Нормальна людина б образилася! Хоча мені це на руку”.
“Може, зустрінемося в мене? Живу за містом, сам. Ніхто не заважатиме” а сама думала: чи купиться він?
“Ідеально!” Богдан явно тішився, мабуть, тому що не треба витрачатися. “Кинь адресу та час. Приїду на крилах кохання”.
“Вулиця ***, 25, о 22:00. Підходить?”
“Так!”
О девятій вечора Богдан раптом зімітував виклик на роботу. Не знайшовши ключів від авто, неохоче спитав дружину:
“Не бачила звязки?”
“Були на комоді”, Олеся дивилася на нього щирими очима, а в кишені стискала його ключі. “Може, кіт забрав?”
Але вона й не думала чекати. Навіщо? Провела час із користю збирала речі. На щастя, у неї була власна квартира, успадкована від бабусі. Єдине, що вона залишила на виду заяву про розлучення.
Богдан повернувся лише вранці, лютий. Мало того, що дорога в один кінець зайняла більше години, але й Анжели зі знайомств там не було.
Адреса справжня, будинок теж. Тільки замість моделі з фото двері відчинила жінка у тричі ширша за нього, в напівпрозорій сорочці. Він віддав би усі свої гроші, щоб стерти цей образ з памяті!
І взагалі ледь втік! Таксі довелося чекати вічність, водій виявився дивний, і спочатку завіз його невідомо куди Одним словом, вечір видався веселим.
А потім, увійшовши додому, він побачив на столі заяву. І зрозумів, хто влаштував цей “сюрприз”. Поряд помадою було написано: “Це солодка помста”
**Урок:** Не варто грати з тими, хто знає всі твої слабкості. Іноді вони вміють бити точніше.