Олена знову поглянула на самотній стіл. Годинник показував вже девяту, а від Віктора ані дзвінка, ані повідомлення. «Знову затримався на роботі», подумала вона, хоча й сама не вірила цій брехні.
Останнім місяцем ці «затримки» стали занадто частими. Спочатку раз на два тижні. Потім щотижня. А тепер здавалося, що її чоловік взагалі забув, що треба приходити додому вчасно.
Олена добре памятала, як усе почалося. Спочатку Віктор казав, що на роботі криза важливий проект, дедлайн. Вона вірила і чекала до пізньої ночі.
Потім відмовки стали все абсурднішими. У понеділок він подзвонив і розповів, що застряг на парковці, бо бульдозер розчищав сніг і не пускав його виїхати. Олена мовчала, але пильно дивилася на нього. Адже вона добре знала, що в його офісі була підземна парковка, куди й десять бульдозерів не доїхали б.
У середу він «був на важливій нараді», хоча в їхній компанії майже не проводили зустрічей. А якщо й були то на Зумі, вранці.
Учора він придумав найкращу відмовку: затримався в офісі, бо йому було погано, і він провів більше години в туалеті.
Олена не була дурною. Вона розуміла, що Віктор щось приховує. І не хотіла витягувати правду силою. Але що це могло бути?
Як почуваєшся? спитала вона, намагаючись звучати спокійно і турботливо.
Віктор, щойно зайшовши в дім, плюхнувся на ліжко і важко зітхнув.
Не дуже, відповів він, потираючи шлунок. Сьогодні обідав у кафе, мабуть, щось не те зїв
Ой, як страшно. Уявляю, як тобі погано, сказала Олена перебільшено співчутливим тоном, спостерігаючи за його реакцією. Давай, я принесу тобі ліки. Добре допомагає.
Ні! різко підвівся Віктор, але тут же відкинувся назад, зрозумівши, що майже накричав.
Що таке? здивувалася Олена.
Хлопці з роботи дали мені якісь таблетки. Не памятаю назву, але вони допомогли.
Ага. Ну добре, якщо так кажеш, знизала плечима Олена. Але наступного разу запамятай назву, бо невідомо, що ти пєш
Ти права, напружено посміхнувся Віктор. Піду в душ і ляжу, бо почуваю себе не дуже.
Звісно, сказала Олена, ніжно торкнувшись його обличчя перед тим, як вийти зі спальні.
Як тільки Віктор зайшов у ванну, Олена метнулася на кухню. Вона стояла біля столу, нервово стискаючи телефон чоловіка. Її очі сканували екран. Повідомлення, дзвінки, месенджер нічого підозрілого. Але потім вона подумала перевірити банківські операції.
«Переказ: 50 000 гривень на користь Ангеліни П.», прочитала Олена про себе, і все тіло її стиснулося. Вона почула, як Віктор вимкнув воду. У паніці вона закрила всі вкладки і понесла телефон назад у спальню.
Не панікувати, не панікувати, шепотіла вона, наче мантру. Хто, чорт забирай, ця Ангеліна П.?
Вона намагалася згадати. Може, колежка? Бухгалтерка?
Нічого не спалося. Олена ворочалася у величезному ліжку, яке тепер здавалося порожнім і холодним. Віктор мирно хропів поруч, навіть не підозрюючи, що дружина ламає собі голову. Врешті вона заснула, але й уві сні її переслідували тривожні образи, уривчасті фрази.
Прокинулася вона різко, наче від поштовху.
Ангеліна! Імя вистрілило в голові, як ніж. Колишня Віктора, про яку він згадував рідко, називаючи її «юнацьким захопленням».
Олена сіла на ліжку, відчуваючи, як холодний піт стікає їй по спині. Тепер усе починало складатися: затримки, нерозумні відмовки, «отруєння». А тепер ще й ця велика сума грошей
Вона схопилася за голову, намагаючись заспокоїти тремтіння.
«Юнацьке захоплення», лунало в голові.
Сон не приходив. Вона лежала до світанку, дивилася на Віктора і намагалася скласти всі частини пазла.
Тепер було ясно, що Ангеліна його колишня. Але який звязок міг бути між ними після стількох років? І навіщо він перерахував їй стільки грошей?
Вона поволі встала, щоб не розбудити його. На кухні зварила каву і взяла блокнот. Потрібен був план.
«Що робити?» питання стукало у скроні.
Поговорити з Віктором? Але він бреше проста розмова не витягне правди.
Найняти детектива? Здавалося занадто. Вона навіть не знала, де його шукати.
Сама знайти Ангеліну?
Олена розуміла, що не може тягнути. Кожен день міг погіршити ситуацію. Але як діяти, щоб Віктор не здогадався?
Вона вирішила почати з простого перевірити його соцмережі. Можливо, знайдуться підказки старі фото, спогади, спільні друзі
Відкрила ноутбук і почала переглядати його профіль. Більшість фото були свіжими родина, робота, відпустки. Але в кінці вона знайшла кілька старих знімків. На од
