Три дні поспіль Ганна мила кожен закуток хати, ніби не пил був її ворогом, а час, що відділяв її від сина.
Прокинулась вона серед ночі, хоча автобус мав прибути в село лише після полудня. Спати все одно не могла. Тарас повертався додому після пяти років, проведених в Італії. Пять років, коли бачила його лише на рідкісних фото та через відеодзвінки, що обривалися через поганий інтернет.
У кухні під чистим рушником піднімалося тісто на пасочки. Звечора вона приготувала мясо для голубців, загортала їх по одному аж до пізньої ночі. Голубчики тушкувалися на малому вогні довгі години, наповнюючи хату запахом дитинства Тараса. Спекла і пиріг із сиром його улюблений, коли був малим.
Ганна дивилася тепер у дзеркало в кімнаті. Ретельно розчесала волосся, повязала нову хустку, куплену спеціально на ярмарку. Вивчала зморшки біля очей. Пятдесят вісім років залишили свої сліди як і праця в полі, і турбота про господарство, і туга за єдиним сином.
«Чи впізнає він мене?» подумала вона, а потім усміхнулася дурниці цієї думки. Вона ж його мати. Але він? Чи змінила його Італія? Чи говорить він ще так само по-українськи? Чи буде йому соромно за стару хату, за пиляві селянські вулиці?
Сусіди весь ранок проходили повз воріт, удаючи, що йдуть по справі, але насправді подивитись на приготування. «Син Ганни повертається, шепотіли вони. Став великим паном у італійців.»
Лише ті, хто виростив дітей і провів їх у дорогу, знають, що кожен день очікування як маленька вічність.
Ближче до обіду вона почала накривати стіл у великій кімнаті, що використовувалася лише на свята. Вишита скатертина, блискучі прибори, гарні тарілки з шафи, яка стояла закрита решту року. Посередині столу, у кришталевій вазі, поклала свіжі квіти з саду.
Закінчивши, вийшла у двір і сіла на лавку під горіхом. Звідси було видно головну дорогу, можна було почути, як автобус зупиниться у центрі села. Залишалося ще кілька годин, але вона була готова чекати. Серце билося, як у молодої дівчини перед першою зустріччю.
Скільки таких батьків чекають у селах України? Скільки матерів лічать дні між візитами дітей, що поїхали далеко? Ні