**Щоденник**
Сьогодні знову було важко. Не розумію, звідки в мене стільки ревнощів. Вони гризуть мене щодня, відколи ми разом. Його погляд, його слова усе здається підозрілим.
Іване, що це? різко спитала я, показуючи на сорочку. Ця рожева пляма? Чия помада? Говори! Ти ж казав, що затримався на роботі
Соломіє, ну годі, втомлено відповів він, розкладаючи папери. Я ж тільки з чергування. Яка помада? У нас у відділі жінок немає, окрім тітки Марії. Ну справді Я виснажений.
Я стиснула губи, зімяла сорочку і пішла у ванну. Іван важко зітхнув.
Ми разом вже півроку. Усе було ідеально крім мого характеру. Я ревнувала його до всього: до колег, до сусідок, навіть до його власної тіні.
Дивись, скрикнула я, протягуючи сорочку сестрі. Він точно зраджує! Ось доказ.
Моя сестра, Дарина, взяла сорочку, принюхалася і раптом засміялася.
Чому ти смієшся?! обурилася я.
Соломію, це ж малиновий джем.
Я вихопила сорочку й переконалася. Здивування змішалося з соромом.
Тобі треба заспокоїтися. Не розумію, звідки в тебе ці підозри.
Я сіла напроти неї.
Ми з ним не просто почали зустрічатися. Я забрала його у колишньої. Він зрадив їй зі мною. І тепер я боюся, що він зробить те саме зі мною.
Це не виправдання для твоєї ревнощів. Навчися довіряти.
Я довіряю! заперечила я. Просто боюся його втратити.
Дарина лише похитала головою.
***
Де ти був? спитала я, коли він повернувся о першій ночі. Година ночі!
Іван зітхнув.
Ми ж домовилися. Пішли з хлопцями на футбол. Олег уже вдома?
Олег прийшов дві години тому. Де ти був?
Він пішов раніше, бо обіцяв дружині. А ми з Юрком ще посиділи. Соломіє, годі. Я хочу спати.
Він пройшов у спальню. Я стояла, стискаючи кулаки. Він хоче просто відпочити, а я знову все псую.
***
Я йшла з магазину, занурена у телефон, коли раптом побачила його. На тій стороні вулиці Іван обіймав якусь білявку. Вона сміялася, а він тримав її за талію.
У мене з