Невістка з «причепом»
Марічко, а твій син одружився? Бачила його з жінкою та маленьким хлопчиком. З «причепом» узяв, чи що? запитала Марійку сусідка.
Ще не одружився, але я тільки рада, відповіла здивована Марійка.
Для неї це було несподіванкою. Син Тарас жив з нею і поки що не збирався до шлюбу.
Сину, мені тут розповіли, що бачили тебе з жінкою та дитиною. З кимось зустрічаєшся? запитала Марійка, повернувшись додому.
Ой, от ті тітки, усе їм треба, біжать розповідати. Я не хотів тобі говорити. У неї є дитина, тому серйозних стосунків не вийде. Олена вдова, чоловік загинув два роки тому, виховує сина.
На роботі спілкувався з нею, і якось закрутилося. Не хвилюйся, додому я її точно не приведу.
Ну от, а я вже зраділа. А те, що в неї дитина то нічого страшного.
Ні, я чуже виховувати не збираюся, свої потрібні.
Народить і твого. Тобі вже 34, скільки можна ходити самотнім?
Та я ще молодий, що ти, мамо, мені лиха бажаєш?
Яке ж це лихо сімю завести? Це щастя, сину.
У Тараса була своя квартира, але він волів жити з матірю, а ту здавав, збираючи гроші на нову машину.
Мати готувала, прала дуже зручно. До того ж жінки, з якими він зустрічався, дізнавшись, що живе з мамою, не поспішали за нього заміж, а йому це було на руку. Погуляв і розійшлися.
Про свою квартиру він нікому не розповідав, зустрічався на території жінок або знімав номер у готелі. Така життя його влаштовувала.
Якось Марійка йшла з роботи й побачила сина з тією жінкою. Вони неспішно йшли тротуаром. Невисока, з довгим русявим волоссям, гарненька. Цікаво, хто вона
І нагода познайомитися знайшлася. Марійка випадково зустріла її, виходячи з магазину.
Вибачте, будь ласка, ви Олена? Я бачила вас із моїм сином Тарасом
Добрий день. Так, я Олена, добре знаю Тараса Приємно познайомитися, Марійко Іванівно.
Може, зайдемо в кафе, поговоримо? запропонувала Марійка.
Добре, ось тут поряд гарне місце, кава смачна.
Марійка помітила, що Олені ніяково, їй і самій було трохи не по собі.
Сівши за столик, вони замовили каву.
Тарас казав, що у вас син. Скільки йому років, як звати?
Синові пять, його звуть Влад. Чоловік загинув у аварії два роки тому. Живу в однокімнатній квартирі з сином. Після смерті чоловіка його батьки продали квартиру, де ми жили, і вигнали нас.
У мене немає рідних, я сирота. Виховувала бабуся, але, на жаль, вона померла. Мені дістався її старий будиночок у селі. Я продала його, взяла іпотеку на квартиру, якраз на перший внесок вистачило.
Працюю менеджером у магазині. Ось така моя коротка історія.
Марійка уважно слухала й розуміла, що Олена їй подобається. Зелені очі, пухнасті вії, маленький носик. Дуже приємна жінка. І говорить спокійно, мяко.
Тарас нічого про вас не розповідав. А я була б рада познайомитися.
Мабуть, боявся сказати, що в мене дитина. Багато хто погано ставиться до жінки з «причепом». А може, просто не готовий до сімї. Але нам добре разом, і це головне.
Олено, приходьте з Тарасом і Владом до нас у гості!
Якщо Тарас погодиться, то з радістю!
Ввечері Марійка оголосила синові:
Тарасе, чекаю вас у суботу з Оленою та Владом. Відмова не приймається. Ми з нею випадково познайомилися.
Мамо, навіщо ти втручаєшся в моє життя? Ще й у гості запросила Не знаю, що й сказати. Я не впевнений, чи хочу одружуватися.
Сину, не сердься, я не змушую, але буду рада спілкуванню. Мені вона дуже сподобалася.
Тарас буркнув щось і пішов у свою кімнату. Такий самий гарячий, як його батько.
Чоловік пішов від Марійки три роки тому. Завязав роман із колегою. Вона його відпустила насильно милим не буде.
Олена з сином і Тарасом прийшли в гості. Влад був схожий на матір тихий, спокійний хлопчик.
Марійка старалася пригостити їх усілякими стравами. Зустріч пройшла тепло. Навіть Тарас був незвич