«Рідна кров»
Оленко, я була у лікаря, здала всі аналізи. Погано. Якщо негайно не лікуватися, то довго я не витягну. Потрібні гроші, складна операція, хімія, ліки. Де їх взяти?
Нічого, кохана, все буде добре, я певен! Я з тобою! Щось придумаємо!
Треба сказати мамі, боюсь за її серце занепокоїться. Та й мовчати не можу, вона ж і так здогадається. Треба підготувати.
Олена не могла повірити, що це з нею. Ще ж молода, сорока й нема. Жити б і жити, а тут хвороба.
Добре, що вона не сама. Поруч Микола, і його син Андрійко, який став для неї рідним. Власних дітей Бог не дав, через це перший чоловік і кинув. Ще є мама, сестра, племінник. Нічого, вона впорається, а вони підтримають.
Микола виховував сина сам. Дружина подала на розлучення і зникла, коли Андрійкові виповнилося два, і більше про неї нічого не чули.
З Миколою Олена познайомилася в парку. Вона вигулювала собаку, він грався з сином. Заговорили, потім почали зустрічатися. З ним було тепло і спокійно, і вона з радістю вийшла за нього.
Спершу жили в її квартирі, яку дістала від бабусі. Потім продали й купили більшу у тій тісно було втрьох. Були плани, а тепер усе пішло шкереберть.
Не відкладаючи, Олена приїхала до мами з тортом.
Мамо, тільки не хвилюйся, але я мушу тобі сказати У мене рак. Якщо не лікуватися, то Сама розумієш. Тепер з Миколою думаємо, де взяти гроші.
Ой, Леночко, як же так? Звідки рак? Нічого ж не боліло, завжди була міцна й здорова, не то що Марічка. З дитинства її по лікарнях волочила. Ось лихо
Цього Олена й боялася маминої реакції, істерик і причитань. Та що поробиш краще правду одразу.
А я й допомогти тобі нічим не зможу. Усі гроші, що були, віддала Марічиному синові на нову машину. Побалувала онука. Він так давно мріяв. У тебе ж дітей нема, от я й Марійці з сином допомагаю. Єдиний онук, розумієш.
Ще є вклад у банку, але не можу зняти відсотки втрачу, а там чимало, дуже шкода Тато перед смертю наказав покласти, щоб додаток до пенсії був, пасивний доход.
Та я й не прошу, просто сказала.
Микола продав машину. Цього вистачило на перший час. Олену прооперували. Попереду було наступне лікування, від якого залежало життя.
Ох, доню, виглядаєш не дуже! Що лікарі кажуть, є шанси?
Покаже час, мамо Сподіваюся на краще, я ж оптимістка. Марічка щось зовсім не приходить, мабуть, немає часу?
Та вона з чоловіком у Туреччині, на відпочинку, але постійно питає про тебе і передає вітання.
Ну, і на тому дякую. Як дізналася про мою хворобу так і змінилася. Подзвонила пару разів, і все. Ну, і Бог із нею
Олені було боляче, що сестра поводиться так. Жодної підтримки. Хоча б тепле слово
Миколо, лікар сказав, що потрібні препарати, але дуже дорогі. Є дешевші, але вони гірші, і немає гарантії, що допоможуть. Що робити? Де взяти стільки грошей навіть не уявляю
Оленко, не хвилюйся, я знайду! Я ж твій чоловік, памятаєш? Андрійко сумує, чекає тебе додому! Ми обоє чекаємо і любимо!
Олені стало тепло. Яке щастя, що вони у неї є
Вона згадала про мамин вклад і вирішила попросити.
Мамо, мені дуже потрібні гроші. Є хороший препарат, але купити нема на що. Дуже великий шанс, що допоможе. Ти не могла б позичити? А ми з Миколою потім повернемо
Ще й позичити Хіба рідній дитині позичають? Я б і так дала. Але, доню, будьмо чесними. Шанси невеликі. Я говорила з твоїм лікарем і знаю всю ситуацію. Де гарантія, що витратите гроші, а ліки допоможуть?
Я зрозуміла, мамо. Нічого не треба.
Коли мама вийшла з палати, в Олени покотилися сльози. Ось тобі й рідна мати
Кохана, я знайшов гроші! Дякувати моїм батькам! Коли я їм усе розповів, вони одразу ж погодилися допомогти. Продали дачу знайомим і всі гроші віддали тобі на лікування!
Вони й раніше пропонували, але я відмовлявся. А тепер узяв. Вони тебе щиро люблять і вірять, що ти видужаєш!
У Олени стиснулося серце від вдячності до цих людей. Чужих, по суті. А ось як хочуть допомогти
Лікування почалося. Олені раптом погіршало.
Доню, я до тебе з важкою розмовою. Послухай і зрозумій правильно. Як я й боялася, ліки не допомагають. Я вивчила інформацію.
На жаль, жити тобі залишилося недовго, що б лікарі не казали. Їм вигідно, щоб ти у них лікувалася більше грошей витягнуть.
Ось що я думаю. Коли тебе не стане, квартира перейде Миколі, адже ви купували її разом. Більшість грошей твої, від продажу бабусиної. Микола доклав зовсім трохи.
І що ж виходить? Чужий чоловік забере все? Це нечесно. Але в тебе ж є Вовчик, племінник, рідна кров. Якому дуже зна