Доброго ранку, любий.
Доброго ранку, любий.
Він, як завжди, прокинувся за хвилину до дзвінка будильника. Звичка, що залишилася з армії. Перекинувшись з ліжка на підлогу, не розплющуючи очей, зробив кілька віджимань. Кров приємно загула, прогоняючи останки сну.
Піду розбуджу хлопців, Олю.
«Хлопці» двоє десятирічних синів-близнюків спали в сусідній кімнаті. Дві зменшені копії батька, з однаково розплющеними ротами, наче бачили один сон.
Опалення в будинку цілу ніч глючило, тому з ранковою пробіжкою вирішив не ризикувати, не став будити їх раніше. Замилувався вже міцними постатями своїх «хлопців».
У їхньому віці він був їхньою протилежністю: худий, незграбний, сутулий. Соромязливий, що однолітками сприймалося за боягузтво. Навчання давалося легко, важко було зносити глузування однокласників. Він не вмів давати відсіч, знав, що слабший. На фізкультурі викладався, але насмішки вчителя вбивали весь настрій. Що ж до спортивних секцій, то мама була категорична:
Не для того я народжувала розумного хлопця, щоб він навчався розбивати носи.
Соромязливість заважала й тут, тому мрія стати сильним програла і цей раунд. Взагалі, мама рідко проявляла характер, частіше оточувала турботою, ніжністю та ласкою Від її надміру він і втік одразу після школи до армії. Звідти повернувся через два роки підтягнутим, перспективним спортсменом. Ніжний і соромязливий хлопець перетворився на міцного кандидата в майстри спорту з боксу. Що, на жаль матері та радість тренерам, вирішив продовжити спортивну карєру.
Студентські роки відкрили нове життя: часті змагання, гуртожиток, нові друзі. Зявилася нова проблема дівчата. Попри успіхи в боксі, природна соромязливість нікуди не ділася. Запропонувати побачення або просто заговорити з дівчиною у двадцять років було не легше, ніж у десять. Поки не зустрів її.
Ольга була зіркою інституту. Чемпіонка зі стрибків у воду, струнка білявка з зеленими очима. Розумна, усміхнена, але мовчазна, наче не від світу цього. За це її прозвали Феєю. Підружилися вони одразу.
Їм було легко разом. Гуляли годинами, не промовляючи ні слова. Вболівали один за одного на змаганнях. А після першого поцілунку він одразу зробив їй пропозицію.
«Весілля фей» святкував увесь курс. Їх любили за доброту і щирість.
Через рік Оля взяла академвідпустку вагітність. Він по вечорах став їздити на Київський вокзал, підробляти вантажником. Дивно, але саме тоді вперше відчув, що став сильним. Не через важкі мішки, а тому, що зрозумів: він зможе усе, він прогодує родину, виховає дітей. Він сильний, і в нього є вона.
Оля дуже хвилювалася, але лікар заспокоював, що вагітність проходить добре, навіть жартував:
Можу розчарувати лише одним: якщо ви не любите дітей, то все гірше рівно вдвічі у вас буде двійня.
Уночі вони мріяли разом, уявляли, якими будуть їхні діти, коли виростуть, якими стануть вони самі через роки, який дім куплять на березі моря Але ж ніч і є для мрій.
Перед пологами вона взяла його за руку і, дивлячись у вічі, попросила:
Пообіцяй мені, що б не сталося, ти їх не залишиш
Спочатку він здивувався. Хотів образитися, але побачивши її очі, лише кивнув. Наступного дня почалися перейми. Пологи були довгими, важкими. Майже добу вона була непритомною, лікарі не могли зупинити кровотечу. Коли зрозуміли причину було вже пізно.
Що з ним відбувалося тієї ночі, він не памятає. Очутився під ранок на Київському вокзалі, лежачи у калюжі. Нудота, біль у голові. Алкоголь ще палав у крові, але його миттєво протверезила одна думка: його чекають двоє.
Він успішно закінчив інститут, але на змагання вже не їздив. Спорткомітет виділив йому квартиру, куди він і переїхав із «хлопцями». Спочатку допомагала мати, потім сини підросли, і вони зажили втрьох. Вів секції в «Динамо», але коли хлопці пішли до школи, влаштувався туди фізруком. На Київський їздити не перестав зарплата вчителя невелика. Хоча мішки вже не носив, останні роки був старшим зміни.
Все налагодилося, але в душі залишалося важко: немов хотілося виговоритися, але без Олі він був ніби німий.
Друзі намагалися його познайомити з кимось. Але він не витримував на побаченнях і години. Одна нагадувала поглядом Олю, інша поправляла волосся, як вона
Потім почав розмовляти з нею вночі. Сердився, що говорить, але не відчуває її поряд. Потім звик. Ділився, радився. От і вчора хлопці похвалилися, що контрольну написали краще за всіх:
А я їм кажу, що чоловікові хвалитися соромно. І соромно не на пятірки вчитися. А сам гордий. Молодці вони в нас і