Зрозумів свої помилки й захотів повернутися до колишньої дружини після 30 років, але було вже запізно
Я Олег Коваленко, живу у Вінниці, де сірі осінні дні тягнуться нескінченно, як степи. Мені пятдесят два, і в мене нічого нема. Ні дружини, ні родини, ні дітей, ні роботи лише пустота, як у покинутому будинку, де гуляє вітер. Я сам зруйнував усе, що мав, і тепер стою над руїнами свого життя, дивлячись у прірву, яку вирив власними руками.
Тридцять років я прожив із дружиною Галиною. Я заробляв, а вона піклувалася про дім. Любив, що вона завжди поруч, не треба ділити її із зовнішнім світом. Та згодом її турбота, звички, навіть голос почали дратувати. Кохання поволі згасало, як свічка. Я думав, що так і має бути, що це нормально. Поки доля не кинула мені виклик, який я не подолав.
Одного вечора в кавярні я зустрів Оксану. Їй було тридцять два на двадцять років менше за мене. Жвава, гарна, з вогнем у очах. Здавалося, це мрія, яка ось-ось збувається. Ми почали зустрічатися, і незабаром вона стала моєю коханкою. Два місяці я жив подвійним життям, а потім зрозумів: більше не хочу повертатися до Галини. Здавалося, я закохався в Оксану. Хотів, щоб вона стала моєю дружиною.
Я наважився розповісти правду Галині. Вона не кричала, не била посуд лише подивилася на мене порожнім поглядом. Тоді я подумав, що їй байдуже, що почуття давно вмерли. Та тепер розумію, як її зрадив. Ми розлучилися. Продали квартиру, де виросли наші діти, де кожен куток був сповнений спогадів. Оксана наполягла, щоб я нічого не лишив Галині. Я послухався забрав свою частку й купив велику двокімнатну квартиру для Оксани. Галина оселилася в маленькій однушці, і я навіть не допоміг їй грошима. Знав, що вона безробітна, але мені було байдуже. Діти, Тарас і Маряна, відвернулися назвали зрадником і більше не спілкувалися. Тоді це мене не хвилювало: я мав Оксану й нове життя.
Оксана завагітніла. Я чекав на дитину, але коли син народився, він був зовсім не схожий ні на мене, ні на неї. Знайомі шепотіли, брат попереджав, але я ігнорував. Життя з Оксаною стало пеклом. Я працював на знос, годував їх обох, а вона вимагала грошей, зникала вночі, поверталася пяна. У домі безлад, бруд, сварок через дрібні