Усі знімали помираючого хлопця на відео, але лише мотоцикліст намагався його врятувати.
Старий байкер почав робити диха́ння «рот у рот» хлопцеві, який лежав без ознак життя, а навколо стояли люди з телефонами, занадто перелякані, щоб допомогти. Я спостерігала зі свого авто, ніби прикута, коли той чоловік за сімдесят, у пошарпаній шкіряній куртці, натискав на груди підлітка, а всі інші лише знімали на камери.
Мати хлопця верещала, благаючи Бога, клянучи кого завгодно, але лише байкер рушив на допомогу. Його власна кров із порізів капала на білу сорочку юнака, а він рахував компресії голосом, грубішим за бруківку.
Швидка ще не прибула залишалося вісім довгих хвилин. Губи хлопця вже посиніли. І тоді старий зробив те, чого я ніколи не бачила те, що назавжди ввібється в память усім свідкам.
Він заспівав.
Не інструкції з реанімації. Не молитви. Він заспівав «Чорні брови, карі очі» зірваним голосом, не перестаючи тиснути на груди, а сльози змішувалися з його сивою бородою.
Усі на парковці замовкли, окрім його голосу й ритмічних поштовхів. Тридцять натискань. Два вдихи. Тридцять натискань. Два вдихи. «*Ой чорні брови, карі очі, за що мене не любите*»
Хлопця збив пяний водій, коли той йшов до роботи в «АТБ». Байкер прибув першим, кинувши свого «Дніпра», щоб уникнути зіткнення з тим самим авто. Поки інші дзвонили на «103» і трималися осторонь, він повізся по асфальту, доки не дотягнувся до хлопця.
«Тримайся, сину», бурмотів він між рядками пісні. «Мій онук такого ж віку Тримайся» Але він його втрачав
Мене звуть Оксана Шевченко, і я була однією з сорока семи людей, які того дня бачили, як Ярослав «Циган» Коваль врятував життя. Але було ще дещо ціна, яку він заплатив за це диво, про яку ніхто не згадує, коли розповідає цю історію в мережі.
Я бачила його у місті роками. Важко було не помітити старого байкера з мальвами на шоломі та мотоциклом, який гримів, як грім. Власники крамниць напружувалися, коли він паркувався. Матері притискали дітей ближче. Стереотип спрацьовував миттєво сива борода й шкіряна куртка рівнялися небезпеці.
Але того вівторкового вечора він зруйнував усі припущення.
Я сиділа в авто, перевіряючи телефон, коли почула удар. Металічний тріск об людське тіло. Скрип гальм. А потім р