« Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Софійки. Що за дурниці? роздратовано скрикнув Богдан. Бо в цій хаті, як я переконалася, кожен сам за себе. То й живіть так!
Мам, де мій сніданок? Соломія вдерлася до спальні, не постукавши. Я запізнююсь на уроки!
Оксана спробувала підвестись, але в очах потемніло. Термометр показував тридцять вісім і пять. Горло ніби піском пересипало, в грудих хрипіло.
Соломіє, я нездорова Візьми щось із холодильника.
Там порожньо! Лише йогурти для маленької! Донька стояла на порозі, склавши руки на грудях. Завжди тільки про неї й думаєш!
З дитячої почувся плач. Софійка прокинулась. Оксана пересилила себе, підвелась. Ноги не слухалися, перед очима танцювали плями.
Оксанко, а де моя сорочка? Богдан визирнув із ванної. Блакитна, у клітинку?
У шафі має бути
Нема! Ти прасувала її вчора?
Оксана притулилась до стіни. Вчора вона цілий день провела з гарячкою, доглядаючи молодшу.
Ні, не встигла.
Трясця! У мене важливі переговори! чоловік сердито грюкнув дверима.
Софійка ридала все голосніше. Оксана попленталась у дитячу, взяла донечку на руки. Малеча притулилась до неї, затихнучи.
Мам! крикнула Соломія з кухні. Тут взагалі нічого немає! Навіть хліба!
Гроші на столі, купиш собі щось по дорозі.
Я не заходитиму в магазин! У мене контрольна! І взагалі, це твоя робота годувати нас!
Оксана мовчки зайшла на кухню, тримаючи Софійку. Дістала з морозилки котлети, поставила сковороду.
І макарони звари! наказала Соломія, не відриваючись від телефону.
Поки снідав Богдан, він вийшов із спальні у зімятій сорочці.
Довелось цю надіти. Виглядаю, як жебрак. Дякую тобі!
Оксана мовчала. Говорити було болюче, а сил на суперечки не залишилось.
У Марянки сьогодні день народження, оголосила Соломія, накладаючи собі макарони. Після школи піду до неї. Повернусь пізно.
Соломіє, мені дуже погано. Може, залишишся вдома? Допоможеш із сестрою?
Ой, точно! Я цілий місяць чекала на цю вечірку! До того ж, це не мої проблеми!
Донька схопила рюкзак і вилетіла з хати, грюкнувши дверима.
Богдан допивав каву, гортаючи новини.
Богдане, може, сьогодні раніше прийдеш? Мені дуже зле.
Не можу. Після роботи корпоратив. Службовий обовязок, ти ж розумієш.
Але я ж хвора
Ну, випей парацетамолу. Ти ж не прикута до ліжка.
Він чмокнув її у скроню гарячу, вкриту потом і пішов.
Оксана залишилась сама із трирічною донькою. Софійка вимагала їжі, уваги, ігор. Вона робила все на автоматі, відчуваючи, як сили тануть.
До обіду температура підскочила до тридцяти девяти. Ле