Нічого, Богдане! Не журись! Зате Новий рік ти на славу зустрів!
Ось і рідний Львів. Богдан зійшов з перону, вийшов на привокзальну площу й попрямував до трамвайної зупинки. Він не попередив дружину, що повертається сьогодні.
Настрій у Богдана був кволий, адже його чекала неприємна розмова з Олесею. Дружина знову докорятиме йому, скаржитиметься, казатиме, що він егоїст.
Але хіба він байдужий? Він хотів привітати її з Новим роком, а вона вимкнула телефон. Образилася!
Три дні він намагався їй додзвонитися, але вона не піднімала слухавку. Тоді і він образився й перестав дзвонити.
До речі, вона навіть не спромоглася привітати його батьків і сестру, не кажучи вже про нього самого. Ось він зараз і скаже їй це прямо в вічі.
Не тільки вона може звинувачувати у неї теж повно хиби, тож нехай відповідає! Як то кажуть: кращий захист це напад.
Богдан підбадьорився й увійшов у підїзд у бойовому настрої.
Квартира зустріла його тишею.
Гей! Хто там є? Олесю, я приїхав! гукнув він, але у відповідь мовчанка.
Зазирнув на кухню порожньо, у вітальню нікого, у спальню так само. Та тут його очі відразу вловили зміни: біля стіни не було дитячого ліжечка, зникли комод і пеленальний столик, а також візок, що подарували їй батьки.
Богдан кинувся до шафи половина з жіночим одягом була пуста.
Вона з глузду зїхала? Покинула мене? прошипів він.
Набрав номер тещі ніхто не відповів. Тоді вирішив зателефонувати Марійці подрузі Олесі. Теж тиша. Нарешті додзвонився до Василя, чоловіка Марійки.
Василю, дай слухавку Марійці, я не можу до неї додзвонитися, попросив він.
Вона з дитиною у селі там Новий рік святкували. Звязок поганий.
Я вчора повернувся, бо сьогодні на роботу. А вони ще відпочивають, пояснив Василь. Навіщо тобі Марійка?
Думав, може знає, де моя Олеся. Я приїхав, а її немає. І всього, що для дитини купували, теж немає.
Послухай, твоя дружина ось-ось мала стати матірю. Ти що, поїхав до своїх на свята, а її саму залишив? здивувався Василь.
Вона сама не хотіла їхати. Хоча термін був на десяте-одинадцяте січня. Встигли б повернутися.
Вітаю, дурню, усміхнувся приятель.
Чому? не зрозумів Богдан.
Бо ти, мабуть, уже холостяк. Дурень! Подзвони в лікарню, вона, напевно, там.
### **Десять днів тому**
Не розумію, Богдане, говорила мати по телефону. Чому ти маєш сидіти вдома? Якщо Олеся не хоче їхати приїжджай сам. Термін ще за два тижні, встигнеш повернутися.
До того ж усі зійдуться: тітка Ганна з дядьком Іваном, Наталка з Романом, Іринка з Олегом. Ми з батьком і Тетяна з Андрієм теж будемо.
Тетяна замовила нам номери у заміському готелі у лісі. На чотири дні, з тридцятого по друге.
Тридцять першого в ресторані буде банкет з артистами. Я за тебе заплатила, потім повернеш. Побудеш до Різдва, а восьмого поїдеш. Якраз до терміну.
Олеся відмовлялася:
Богдане, у мене може початися будь-коли. Уяви: усі гуляють, а в мене схватки. До того ж готель за містом чи встигне швидка? Ні, я нікуди не поїду.
Мама каже правильно: зараз жінки вагітність за хворобу вважають, а народження дитини за подвиг. Вона нас трьох народила, у декреті не сиділа й усе встигала.
Богдан розумів, що Олеся має рацію. Але йому було сумно уявити новорічну ніч удвох з дружиною за скромним столом вона й так сказала, що готувати не буде. А родина в цей час веселитиметься під музику й танці.
Тож він поїхав один.
### **У готелі**
Було весело. О пів на першу, коли вже настав Новий рік, Богдан вийшов у хол, щоб подзвонити дружині. Вона не взяла трубку.
Ну й добре. Ображаєшся сама винувата. Могла б тут із нами бути, подумав він.
Наступного дня мати висловила образу через невістку:
Твоя Олеся навіть не подзвонила, не привітала нас. Ось до чого ти її розкохав! Не розуміє, що таке родина. Ми тут усі разом, а вона там одна. Нехай сидить, думає.
### **Тим часом у Олесі**
Її батьки, дізнавшись, що вона сама, запросили до себе. Великого бенкету не було брат працював у Києві на заводі й не міг приїхати.
Тридцять першого о девятій вечора, коли вони накривали на стіл, у Олесі почалися перейми. Викликали швидку. Мати поїхала з нею, батько слідом.
Новий рік Олеся зустріла у пологовому, а батьки чекали у вестибюлі. Вона народила сина
### **Повернення**
Богдан подзвонив у лікарню.
Шевченко? Вчора виписалася, відповіли йому.
Як виписалася? Невже вже народила?
Так. Першого січня, о пів на