Сьогодні в гості до нас прийшла одна бабуся. Вона вже давно на пенсії, тож їй немає чим зайнятись, от вона і ходить по сусідських квартирах і веде cyперечки про минуле. Сьогодні прийшла наша черга. Жінка сказала, що чула в новинах, що пенсіонерам не вистачає пенсії на життя. А вона вважає, що вся справа в ледарстві. Якби вони працювали протягом життя, то і пенсію мали б відповідну. Вона отримує 8 тисяч, і їй вистачає на життя. Просто треба вміти економити, а не жалітись на життя.
Мій батько категорично не погодився із нею. Воно й не дивно, він працював на заводі близько 40 років, і пенсія в нього 3500, чого зовсім не вистачає. Тому йому доводиться працювати і після виходу на пенсію, щоб забезпечити сім’ю. Я просила його не сперечатись, адже в цьому немає сенсу, але було вже пізно.
Річ у тому, що бабуся Віра давно вже вийшла на пенсію, вона працювала на керівній посаді, в неї є інвалідність, от звідки така сума. А ще вона не звертає уваги не те, що в неї донька живе за кордоном і постійно надсилає їй гроші.
От вона й не розуміє, як живеться простим людям. Каже, що молодь зараз не хоче зовсім працювати, а лише жаліється на країну і владу. Те, що я працювала на двох роботах, щоб оплатити навчання, її теж не хвилює.
Ми ще довго сперечались, але зрештою залишились кожен при своїй думці. Наступного разу вона двічі подумає, перш ніж постукати в наші двері.