Після завершення навчання в аспірантурі Олі одразу пощастило. Її залишили на кафедрі працювати. Вона мала повністю забитий графік, тобто повну ставку.
Радості молоденької дівчини не було меж. Адже колись вона сама в цьому університеті гризла граніт науки, а зараз навчатиме таких же студентів.
Тепер колись звичайна дівчина Оля стала – Ольгою Петрівною. Студенти її обожнювали. Через рік їй додали ще роботи – вона тепер проводила додаткові пари з факультативного предмету у студентів третього курсу.
На першій же парі один зі студентів (красивий, розумний і зірвиголова) – вискочив на парту і при всіх сказав:
– Колись я таки з тобою одружусь, і тобі буде соромно, що ти поставила мені двійку!
Всі студенти голосно посміялися, а Ольга Петрівна тримала серйозність та усміхнулася лише кутиками уст.
Всі давно забули про цю обіцянку, та й не гоже викладачам крутити роман зі своїми студентами.
Минуло кілька років, і студенти цієї групи запросили усіх викладачів на свій випускний. В тому числі й Ольгу Петрівну.
На випускному після вручення дипломів всі поїхали святкувати в ресторан. Саме там, серед всіх присутніх, той самий студент-двієчник піднявся на сцену до музикантів, вихопив у них мікрофона і під романтичну пісню сказав:
– Ну що, Ольго Петрівно, вийдеш за мене? Я вже не твій студент! – хлопець спустився до своєї молоденької викладачки та простягнув коробочку із каблучкою.
Всі були шоковані. Звичайно ж, Оля нічого не відповіла окрім – «подумаю», і ніжно посміхнулася.
Не знаю, як вона думала, але вже за пів року наша викладачка Ольга Петрівна і справді стала дружиною свого колишнього студента. Ось так в житті буває.