Моя донька одружена вже більше, ніж 15 років, у них є двоє дітей, і загалом мені здавалось, що вони живуть достатньо щасливо. У них свій дім, машина, взаєморозуміння, хіба цього не достатньо?
Зять працює в хорошій фірмі, має досить високу зарплату, та й моя донька постійно чимось зайнята, хоч і не настільки прибутковим, але їх це влаштовувало. Донька розповідала мені про те, що вони сваряться, але я вважала, що таке трапляється у всіх сім’ях, тож не варто хвилюватись.
Але одного разу моя донечка прийшла вся в сльозах і сказала, що чоловік іде з сім’ї заради іншої жінки. Я не могла повірити. Та й дитина моя нічого не підозрювала. Він затримувався на роботі, але завжди мав переконливі аргументи. Брехав так довго.
Після цього вона стала багато бігати. Казала, що не інакше не може заснути, а біг допомагав очищати голову від непотрібних думок. Вона бігала щовечора, а потім просто падала в ліжко і засинала. Я хвилювалась за неї, але не сміла заперечувати.
А через деякий час я помітила в ній позитивні зміни. Вона схудла, отримала здоровий рум’янець та й узагалі стала симпатичнішою. І не тільки це, у неї тепер завжди був хороший настрій і багато уваги від чоловіків. Проте донька більше не могла їм довіряти, тому дозволяла собі лише короткотривалі романи.
Не зважаючи на всі мої хвилювання, я зрозуміла, що донька чудово почувається одна. Ніхто не приходить з роботи в поганому гуморі, не нарікає на недосолену їжу і не зраджує з іншими жінками. Та й тепер у неї з’явилось більше часу на себе і на дітей. Я ніколи не бачила її такою щасливою. З чоловіком вони більше не спілкуються, і я думаю, що так навіть краще.