Я завжди знала, що він їй не пара, але на таку пiдлicть не очікувала. Моя донька вже давно зустрічалась зі своїм хлопцем, а він мені ніколи не подобався. Та я й подумати не могла, що коли він дізнається про вагітність, то одразу піде геть. Він завжди був жaдібним, вони рідко вибирались в люди, та й подарунками він її не балував.
У пристойні заклади взагалі ніколи не ходили. Не подумайте, він ніколи не жив бідно, просто він завжди грошей шкодував на мою доньку. Я говорила їй про це, але вона й слухати не хотіла. Казала, що він просто гроші береже, і це знадобиться в сімейному житті, а в кіно сходити чи квітів купити – зовсім не обов’язково для щастя.
Та й любила вона його дуже сильно. Він сам по собі не був поганим хлопцем. Вмів підтримати розмову та й допомагав при потребі. Але в той вечір, коли він покинув її, донька нарешті прозріла. Він сказав, що дитина це надто дорого і він не збирається витрачати на неї свої заощадження.
Донька ще декілька тижнів намагалась напоумити горе-батька, хотіла, щоб він повернувся, але той і слухати не хотів. Сказав, що більше не хоче мати з ними справу. Я доньку втішала, як могла, обіцяла прийняти в домі і допомагати усіма силами.
От донька і заспокоїлась. Відпустила попередні стосунки та стала рухатись вперед, створити гідні умови для майбутньої дитини. Стала частіше гуляти, дихати свіжим повітрям і одного вечора зустріла свого однокласника. Вона якраз гуляла в парку, коли почула:
- Олю, це ти?
Донька спершу не впізнала поважного юнака в костюмі, який так щиро посміхався їй, а потім зрозуміла, що вони вже давно знайомі.
А хлопець цей ще в школі був закоханим у мою донечку, але ніяк не міг наважитись покликати її на побачення. Цього разу він такого не допустив. Вони постійно проводили час разом. Навіть після того, як донька повідомила його про свою ситуацію, він її не відкинув. Сказав, що кохає її і дитину теж зможе полюбити як рідну.
Після народження внука, хлопець постійно навідувався до лікарні, приносив квіти і різні подарунки для дитини. Не жалів ні копійки. Минулого тижня вони святкували п’яту річницю з дня одруження. Моя донька чекає на другу дитину.
Ось так буває в житті, що рідному батькові не потрібний «зайвий» баласт, а от чужа людина приймає і виховує як рідну кровинку. Ніколи не втрачайте віри у любов.