Я вже дуже давно не їздила на відпочинок, тим більше закордон. Тому, коли колега по роботі запросив мене провести разом відпустку, я була лише рада. Ми добре спілкувались, інколи фліртували, тому його компанія була мені приємна. Справа ще й у тому, що він сказав, ніби сам оплатить путівку туди і назад. Ну як тут можна було відмовитись? Я одразу розповіла своїй найкращій подрузі та попросила приглянути за квартирою на час мого від’їзду.
Я полетіла і була в захваті від краєвидів. Робила сотні фотографій, відправляла їх подрузі. Ми жили недалеко від моря, увесь тиждень була чудова погода, тепла вода, загалом, відпустка мала пройти “на ура”. Однак виявилось, що із колегою нам не судилось бути разом. Схоже, флірт на роботі, був лише способом відволіктись від буднів, а у звичайному житті нам навіть немає про що поговорити. Ми ходили разом на обіди, відвідували пляж, але більше часу провели окремо, аніж разом. Жодної романтики.
З відпочинку я приїхала задоволена. Мені завжди пасувала засмага, тож я отримала безліч компліментів.
Приїхала до подруги, щоб розповісти про відпочинок, показати фотографії та подарувати сувеніри, які я привезла. І от серед розмови мені приходить повідомлення. У мене аж рот відкрився від здивування. Колега з роботи прислав мені фотографію своєї карти і написав суму, яку я повинна була йому повернути.
Я була просто вражена. Схоже, що на відміну від мене, він очікував чогось особливого в подорожі. А оскільки не зміг це отримати, то вирішив повернути свої витрати. Я дівчина не бідна, одразу перерахувала йому гроші та заблокувала його номер. Але лише подумайте, як це було некрасиво з його боку, адже він мене про таке не попереджав.
На роботі ми більше не вітаємось.