У нас з чоловіком є лише одна дитина – син. Коли він народився, то ми назвали його Дмитром. Йому вже 32 роки, і він давно одружений. Має власну машину, квартиру, хорошу роботу.
Коли його дружина завагітніла, ми всі були на сьомому небі від щастя. У нас з’явилась перша внучка.
Через те, що син часто їздив у відрядження, його дружина залишалась вдома сама, щоб виховувати дитину і доглядати господарство.
І от одного разу, коли Дмитро приїхав з відрядження, дружини вдома не було. Двері відкрила сусідка, яка доглядала за дитиною. Тоді він і дізнався, що дружина часто так чинила, коли сина не було вдома. Але чому залишати дитину сусідці, а не нам?
І доньку вона залишала не на декілька годин, а на цілий день, а інколи навіть на два.
Дмитро одразу став вимагати пояснень, але дружина лише багато вибачалась і обіцяла більше такого не робити. Сама не знає, що на неї найшло. А син любив її, тож пробачив.
Через місяць виявилось, що невістка знову вагітна. Син був дуже щасливий, але я запідозрила щось недобре. Де ж гарантії, що це дитина мого сина?
Через 8 місяців народився здоровий хлопчик.
Невістка стала дуже дивно поводитись. Всіх уникала і постійно сварилась через дрібниці.
Син усіма силами намагався їй догодити. І подарунки приносив, і квіти. Навіть неочікувану поїздку влаштував. Її все не влаштовувало.
А діти росли, і я стала помічати, що хлопчик не схожий на батька. Якщо моя внучка як дві краплі води схожа на Дмитра, то з онуком була інша ситуація. Я вирішила поділитись своїми здогадами із сином.
Він теж розхвилювався, подумав, що це і є причина, чому його дружина стала така нервова, просто хвилювалась, що син дізнається.
Ми порадились і здали у клініку аналізи одразу двох дітей.
Те, яка відповідь нас чекала, хоч і було очікуваним, проте все одно дуже засмутило. Внучка була рідною моєму синові, а от хлопчик народився від іншого батька.
Дмитро одразу подав на розлучення.
Тепер син не знає, як правильно вчинити. Що робити із сином і його матір’ю. Чи дозволяти їм спілкуватись?
Не зважаючи на все, дітей син виховує як рідних. Та й ми з чоловіком вважаємо хлопчика ріднею.
А чи варто шукати справжнього батька хлопчика?
Син розуміє, що прийде час і доведеться усім розповісти правду. Краще нехай це зробить він, ніж хтось інший.
Але в цьому випадку треба зробити все правильно. Можливо звернутись до дитячого психолога або взагалі провести розмову в його присутності. Все ж таки це може стати травмою для дитини.