Я вже далеко не молода. Я прожила із чоловіком 25 років разом, але зараз ми р0злyчaєм0сь. Не буду вдаватись у причини, бо історія не про це.
А річ у тому, що все подружнє життя я прожила в його трикімнатній квартирі. І після розлучення він вирішив мене звідти прогнати. Я не розумію, невже після скількох років я не маю права залишитись?
Ми прожили непогане сімейне життя. У нас дві дитини – обидва хлопці, які вже достатньо дорослі і живуть окремо. Квартира, у якій ми живемо, раніше належала батькам чоловіка, але після їх недавньої смерті перейшла до нього.
І ось зараз прийшов час ділити майно. Чоловік сказав, що на квартиру в мене прав немає. У мене є своя – однокімнатна, теж залишилась від батьків. Вона невелика, але затишна.
Я, звісно, могла б перебратися туди, але там живе старший син із сім’єю. Не буду ж я його проганяти, коли можу залишитися у своєму домі, в якому прожила майже все життя.
І от з цими питаннями я прийшла до юриста. А він сказав мені, що з точки зору закону, я повинна з’їхати, бо квартира не моя.
Мене такий вихід не влаштовує, інакше я б не платила гроші за консультацію. Я хочу залишитись у свого чоловіка.
Юрист продовжив переконувати мене, що з цим нічого не зробиш. Адже квартира, яку отримав у спадок мій чоловік, не вважається спільним майном, тож я не маю на неї жодних прав. Після розлучення доведеться з’їхати.
Але ж він точно міг би знайти якусь щілину в законі. Як можна прожити у квартирі більше, ніж 20 років і не мати на неї жодних прав. Хіба закон не має працювати на благо людей. А як же моє благо?
Я вирішила, що все через те, що мені трапився чоловік, він, мабуть, просто солідарний із моїм колишнім.
Тепер шукаю жінку-юриста. Можливо підкажете мені когось?