Ця історія довела мені, що добро завжди повертається бумерангом.
Я вже давно працюю механіком, але останній рік ніяк не міг знайти роботу.
Одного разу натрапив на оголошення про роботу, яка мені підходила, і відправив резюме. Через декілька днів мені прийшло запрошення на співбесіду.
Я увесь день хвилювався, а вночі так і не зміг заснути. Вранці одягнув свій костюм, причесався і вийшов завчасно, щоб справити хороше враження, бо воно найважливіше.
Вже коли я мав заходити до автобусу, то помітив чоловіка, який вовтузився біля своєї, вочевидь, поламаної машини. Оскільки в мене ще було трохи часу, я вирішив йому допомогти. Підійшов і запитав, у чому справа. Зрештою, прововтузившись біля автомобіля понад годину і вимастивши свій костюм, я зміг завести авто.
Чоловік був неймовірно вдячним мені, адже запізнювався на роботу і запропонував мене підвезти. Я не хотів ніякої нагороди, бо зробив це від чистого серця. Я розповів йому, що мав приїхати на співбесіду, але вже запізнився і забруднив костюм. Той став мене переконувати, що мій костюм це не проблема, а на роботу все ж варто з’явитись. Ми попрощались, а я пороздумував і вирішив таки поїхати.
Перед кабінетом директора була велика черга. Я побачив людей різного віку і статури. І в усіх – чистий одяг. Я знав, що мої сподівання даремні, та все ж чомусь залишився чекати на свою чергу. Єдине, що радувало, це те, що директор теж спізнився, тож не знав про пригоду, яка мене спіткала.
А потім почалась співбесіда. Кожен із кандидатів заходив до кабінету і виходив з нього із сумним обличчям. Я розумів, що якщо ці люди не отримали роботу, то і я не отримаю. Я вже збирався іти, коли пролунало моє ім’я. Я зайшов до кабінету. За столом сидів чоловік у дорогому костюмі. Той самий, якому я допоміг відремонтувати машину. Я просто став як вкопаний. А чоловік почав говорити.
- Я одразу побачив вас, коли зайшов до офісу. Мені навіть не потрібно було слухати інших кандидатів, я знав, що на роботу візьму саме вас. Такі працівники із добрим серцем завжди приносять підприємству великий успіх.