Ми з дружиною зіграли весілля три роки тому. Після того стали жити в її матері, у трикімнатній квартирі. Останніх пів року в нас кожен вечір проходить зі cкaндaлaми. І все через мою тещу.
На її думку, я їй зобов’язаний догоджати, оскільки ми живемо в її квартирі. Я повинен мало не на руках її носити, приносити води і відганяти мух. Я не маю права в домі навіть диван змістити без її відома. А коли я що не так роблю – вона мені увесь місяць це згадувати буде.
Ми з дружиною розмовляли про майбутніх дітей, то теща проти. Каже, що не буде їх бавити, а ми ще не готові до такої відповідальності. Але це взагалі не їй вирішувати, але дружина її слухає. Я вже декілька разів підіймав тему про переїзд, але кожного разу, коли про це чує теща, то їй різко стає погано.
Одного разу вона навіть втратила свідомість. Не по-справжньому, просто намагалась зіграти на жалості. Але я їй не вірю. Дружина стверджує, що не може залишити таку хвору матір, бо як з нею щось трапиться, то вона собі не пробачить. Але я переконаний, що ця жінка ще всіх нас переживе. Я постійно чую, як вона нарікає на мене, звинувачує у неповазі і в егоїзмі. І через це в домі постійно відбуваються сварки.
Я намагався з нею говорити, але кожного разу, коли я їй дорікаю, вона одразу ображається, починає плакати. Та найгірше це те, що дружина завжди на її боці. Після кожної такої сварки вона іде геть зі спальні і ночує з матір’ю. Але їй вже 28 років, вона одружена жінка, а тікає до мами при першій нагоді. Скажіть мені, ну хіба це нормальна поведінка?
Я дуже потребую поради. Я люблю свою дружину, але жити в таких умовах у мене вже просто немає сил. Тому або подавати на розлучення, або терпіти це все і зійти з глузду. Як би ви вчинили, будучи на моєму місці?