Бути мамою – істинне щастя. І зовсім неважливо, чи саме ти виношувала і народжувала діточок.

Бути мамою –  істинне щастя. І неважливо, чи саме ти виношувала і народжувала діточок.

Так сталося, що ми із чоловіком не могли мати дітей.

Ми були в багатьох лікарнях і відвідали сотні спеціалістів. Вони лиш розводили руками та радили нам розійтися. Адже в кожного із нас окремо можуть бути діти, лише не один з одним.

Та ми надто сильно кохали та кохаємо один одного, щоб розлучатися. Спочатку вирішили, що зможемо прожити життя і без дітей. Тому завели собі собаку і деякий час були дуже щасливими.

Але далі думки про дітей приходили в наші голови все частіше і частіше. І ось одного дня ми наважилися на дитину.

Ні, не подумайте – ми не зраджували один одному. Просто вирішили взяти дитину із дому малюка. Яка різниця, хто її виносив і народив, якщо її батьками будемо ми.

Спочатку думали, що якогось особливого зв’язку між нами не виникне. Але ми дуже помилялися.

Коли ми побачили нашого малюка, одразу ж полюбили його всім серцем. Навіть не знаю, хто із нас більше – я чи чоловік. Ми кожного дня приходили до нього і по пів години навіть носили на руках.

Нашому сину було всього три тижні, коли ми з ним познайомилися. Але ми вже знали, що він буде наш, а ми будемо найкращими батьками для нього.

За тиждень таких відвідин лікар сказав, що малюк дуже до нас звик і коли ми йдемо, він починає плакати та хвилюватися. А от коли наступає приблизний час нашого приходу – він лежить і уважно слухає.

Син навіть навчився реагувати на наші голоси, а ми почали помічати ніжну усмішку на його маленькому обличчі.

І навіть не намагайтеся мене переконати, що діти не відчувають любові. Між нами з першого дня почав появлятися надто міцний зв’язок. Ми навіть якимось дивним чином змогли в рекордні дні зібрати необхідні документи та забрати сина додому.

На разі плануємо ще за донечкою сходити. Ми впевненні, що вона нас відчує і полюбить одразу так само, як і ми її.

І щиро віримо, що наша сім’я буде найщасливішою в цілому світі. Адже нас буде багато. І зовсім неважливо, хто біологічні батьки наших дітей. Основне, що між нами панує любов і взаєморозуміння.

Оцініть статтю
Соняшник
Бути мамою – істинне щастя. І зовсім неважливо, чи саме ти виношувала і народжувала діточок.