Я вже вдруге одружений. Він першого шлюбу в мене є дві дитини. Дружина сама їх забрала, а я сумлінно плачу алiменти. Моя колишня багато працює, тож часто залишає дітей на батьків або на сусідів. На вихідні я зазвичай забираю їх до себе, і ми проводимо час разом. Моя ж теперішня дружина зараз у декреті, у нас нещодавно народився син.
І все було стабільно і нормально, поки не почався кapaнтин. Моя колишня не хоче залишати дітей із чужими дітьми, а батьки відмовляються їх брати, бо бояться зaxворіти. Так от, моя колишня вирішила, що кине роботу, а я буду забезпечувати їхнє життя. Бачте, це і мої діти теж, і я маю перед ними певні обов’язки. З цим я згідний, але я свою частину виконую. А забезпечувати їх я не збираюсь.
Коли я сказав це колишній, то вона знайшла інший вихід. Сказала, щоб я забирав дітей до себе. Бачте, моя дружина і так у декреті, то нехай доглядає і наших дітей теж. Вони будуть разом гратись і вчитись. Яка різниця одна дитина чи троє? А вечорами, після роботи, вона забиратиме їх додому на ніч. І куди ж це годиться? Я люблю своїх дітей, але я свою частину виконую – плачу аліменти, а от забирати їх до себе, коли в мене вже інше життя, я не збираюсь.
Та й моя дружина просто в шоці від такої поведінки зі сторони моєї колишньої. З дітьми залишатись цілими днями не хочe, і я її чудово розумію. Тож я не буду збільшувати аліменти і дітей не заберу. Але, боюсь, моя колишня не дасть нам спокою. Що мені робити?