Ой, слухай, ось історія…
Я хотіла якнайкраще. Коли їхала у відрядження, то залишила мамі ключі від своєї машини. Ну навіщо їй носити пакети з магазину пішки, якщо в гаражі стоїть справна, новенька обслужена іномарка? Але те, чого я найбільше боялась, сталось — вона віддала ключі моєму молодшому братові. А він… він її розбив. Не на смерть, слава Богу, але ремонт коштуватиме стільки, що у мене аж дух захоплює. А страховка покриє навіть не половину.
Я логіст, часто їзжу по регіонах, іноді й за кордон. На короткі дистанції завжди їздила власним авто — швидше, зручніше, і, головне, надійніше. За одинадцять років за кермом жодної аварії по моїй винні. Так, було пару разів, коли в мене в’їжджали не дуже тверезі водії, але в цілому я завжди була обережною. Машини міняла нечасто, але доглядала за ними. Всі були з пробігом, економила. А минулого року вирішила — годі. Я заслужила нову. Не б/в, не перефарбовану після аварії, не з підкрученим пробігом — свою.
Взяла кредит, вклала всі заощадження й купила нову «Рено». Салон пахне свіжістю, гальма ідеальні, люк на даху — мрія. Але не встигла натішитися — робочі поїздки участюлись, і машина простояла без діла. Тоді мама, у якої теж є права, почала просити: «Ну можна я інколи поїжджати — в магазин, до лікаря?» Я не заперечувала. Вона їздить обережно, до того ж це ж рідна людина.
Але поставила умову: жодних ключів братові. Мій молодший — це просто страх і жах для будь-якого водія. Він гонщик. Обгони, різкі старти, ігнорування дистанції. Прав уже позбавляли. Останні дві його машини відправились на металобрухт. Я його люблю, але довірити йому авто — все одно, що дати дитині гранату. Мама кивала, клялась: «Ні-ні, він навіть не підійде».
Минуло кілька місяців. Приїжджаю додому — а машина розбита. Брат узяв її без дозволу. Та ні, взагалі-то з дозволу мами. Вона йому віддала ключі. Я була в шаленстві. По-перше, вона знала, як я до цього ставлюсь. По-друге, він розбив її, тому що навіть не подумав змінити літню гуму на зимову. Я, від’їжджаючи, не встигла — просила маму. Вона забула. А брату байдуже — сів і поїхав. На обмерзлій дорозі, на повороті, не втримав керування. Влетів у стовп.
Коли я побаКоли я побачила розбиті фари, зім’ятий капот і пошкоджений бампер, у серці стало так боляче, наче саме мене ударили.