Ключ від сумнівів
Коли Маріанна збиралася заміж, подруги наперебій розповідали їй страшні історії про свекрух. У кожної був свій жахливий приклад: одна – з боргами, друга – з інтригами, третя – з відкритою неприязністю. У їхніх оповіданнях матері чоловіків були справжніми чудовиськами, які розривають молоді сім’ї на шматки.
Маріанна слухала, кивала, і в певний момент навіть не помітила, як почала по-справжньому боятися майбутньої свекрухи. Тому коли відносини з Олегом стали серйозними, вона обережно, ніби між іншим, почала розпитувати про його матір.
— Ти часто її відвідуєш? Вона впливає на твої рішення? Допомагає грошима?
Олег сміявся:
— Наче допит якийсь? Мама – звичайна людина. Я їй вдячний, звичайно, вона мене виховала. Але в наше життя не лізе.
Ці слова трохи заспокоїли Маріанну. Але насіння недовіри вже проросло. І коли Олег уперше привів її знайомитися з Ганною Степанівною, дівчина чекала насторожено. Але та виявилася привітною, лагідною жінкою. Щиро раділа за сина і не скупилася на компліменти:
— Яка ж ти в нас гарненька! У вас з Олегом будуть чудові діточки! Як же я чекаю на онуків…
І все ніби складалося добре. Ганна Степанівна не втручалася, не дзвонила кожен день, не з’являлася без попередження. Іноді просила сина про допомогу – чоловік помер кілька років тому, і їй було важко справлятися самій. Маріанна тримала нейтралітет: без особливої близькості, але й без холодності. Аж поки не розмова з подругами.
— Та годі тобі, – заперечила Оксана. – Спочатку всі такі «любенькі-коханенькі», а потім випускають кігті. Моя так само співала, а тепер носом крутить, бо я «не з їхнього кола». Не віри їй!
— Ось-ось, – підтримала Світлана, яка пережила важкий розлучення. – Моя теж спочатку клялася у любові. А потім втягла нас у борги, забрала гроші, а ми їх тепер віддаємо. Свекруха – це мінa замедленної дії.
Маріанна спробувала заперечити:
— Але Ганна Степанівна не така. Вона добра, вихована, наче…
— «Наче» – ключове слово, – скептично посміхнулася Оксана. – Почекаємо. Вона себе ще покаже.
І незабаром з’явився привід засумніватися. Одного разу Олег підійшов до дружини:
— Маріанно, мама попросила в борг. Хоче купити дачну ділянку з будиночком. Ти не проти, якщо ми дамо їй нашу «подушку»? Все одно поки збираємо на іпотеку…
Маріанна напружилася:
— Сума не маленька. А вона точно поверне?
— Звісно. Каже, у батька були акції, вона їх продасть і все віддасть.
— Ммм… – Маріанна згадала розмову з подругами. – Мені це не подобається. Навіщо їй взагалі дача? Особливо зараз…
Але Олег наполягав. Він вірив матері. У результаті переконав.
Коли Маріанна розповіла про це подругам, ті влаштували справжній спектакль:
— Ось і почалося! Ву— Все, тепер ні грош— Все, тепер ні грошей, ні квартири не побачиш, — сумно сказала Оксана.