Тінь минулого не дає нам дихати
Як же я втомилася від колишньої дружини мого чоловіка! Вона досі не знайшла собі нікого після їхнього розлучення. Їй ледь за тридцять, а вона ніби оповита жагою помсти. У них двоє спільних дітей, і вона використовує їх, щоб руйнувати наше життя. Вона твердить, що я вкрала її родину, і робить усе, щоб нас розлучити. Як? Через дітей! Дзвонить чоловікові щодня: «Діти плачуть, кличуть тата додому!» Її ревнощі відруюють усе навколо.
Але я не забирала Максима з родини. Ми познайомилися у Львові, працювали разом у одній компанії. Я знала, що він одружений, і між нами не було нічого, крім робочих розмов. Тоді я зустрічалася з хлопцем, який постійно пропадав у відрядженнях. Пам’ятаю той корпоратив, куди ми прийшли зі своїми половинками. Його колишня, Оксана, поводилася огидно: напилася, фліртувала з чужими чоловіками, влаштовувала сцени. Я була в шоці.
Максим пішов від неї незабаром після цього. Я тоді теж перевернула своє життя: розійшлася з хлопцем, змінила роботу, отримала підвищення. Максим, маючи свою квартиру, тинявся по орендованих, поки Оксана думала, що він «походить і повернеться». Але він не повернувся. Ми почали зустрічатися, а потім одружилися.
Минуло три роки з нашої весілля, але Оксана не заспокоюється. Вона не тільки сама не може змиритися, але й втягує дітей у свої інтриги. Їхній доньці 9 років, синові — 7. Вони вже розуміють, що відбувається. Одного разу донька зізналася Максимові, що мама заставила її ридати в трубку і казати, як вони сумуватимуть за татом.
Оксана наполягає, щоб зустрічі з дітьми відбувалися лише в неї вдома. Ні на вулиці, ні в нас — ні в якому разі. А сама вдягає відверті сукні, виставляється перед Максимом, накладає макіяж. Намагається його повернути, але марно. Максим розповідав, як діти, нібито «нудьгують», але при його приході зараз же розбігаються: син іде грати у двір, донька зачиняється з телефоном. А Оксана тим часом шукає привід затримати його: то кран полагодити, то шафу переставити. Дітей до нас вона не пускає, називаючи наш дім «притоном».
Одного разу Максим спав після ночної зміни. Його телефон розривався від дзвінків. Я глянула — це була Оксана. Вирішила відповісти, але промовчала. Раптом чую дитячий голос: «Тату, коли ти приїдеш?» Я сказала: «Ало!» Дівчинка збентежилася, передала трубку матері: «Мамо, там якась жінка». Оксана гаркнула: «Чуєш, поклич мого чоловіка!» Я остовпіла, але відповіла: «Вашого чоловіка? Не знаю такого, у нас його нема!» Пізніше вона нажалілася Максимові, що я її образила.
Після цього почалися дивні речі. Мого начальника засипали дзвінками колектори, стверджуючи, що в мене величезні борги, хоча я ніколи не брала кредитів. Потім з’явилася фейкова сторінка з моїми фото на сайті знайомств. Почали приходити повідомлення від якогось «шанувальника». Ми з Максимом одразу зрозуміли, чиїх це рук справа. Оксана не зупиниться ні перед чим, щоб нас посварити.
Я не проти зустрічей Максима з дітьми, але не такими ж методами! Діти не повинні бути пішаками в її іграх. Як змусити Оксану залишити нас у спокої?