Дві подруги
Вони колись були подругами…
Чесно кажучи, вони й залишалися ними – принаймні, так вважала жінка з третього поверха. Її подруга з п’ятого була писаною красунею. Ну, точніше, саме так вона про себе думала. Вона спускалася до «сірої миші» – так вона називала свою подругу знизу – лише для того, щоб похвалитися або поскаржитися на життя. Колись вони разом вчилися в школі, потім вступили на економічний факультет університету, який мишка успішно закінчила та влаштувалася службовцем у банк.
Подруга-красуня ж удало вискочила заміж за одного заможного тата на п’ятому курсі та кинула навчання. Після розлучення їй дісталася чимала сума та невелика щомісячна допомога. Мільйонер і більше готовий був заплатити, аби позбутися її, але адвокат працював погано – і ось вона залишилася сама, з грошима, що танули швидко, такі в неї були запити… Тому красуня перебувала у вічних пошуках, а вниз спускалася, лише щоб розповісти мишці про свої перемоги та поразки.
«Усі мужики – козли», – казала вона, сидячи у кріслі та розглядаючи черговий жіночий журнал – більше вона нічого не читала. Та ще й наставляла подругу:
«Хочеш знайти собі класного хлопця? Читай жіночі журнали».
На ній був коротенький, спокусливий халатик з глибоким вирізом. Доглянуті руки та яскраво-червоні нігті різко контрастували зі стареньким, витертим халатиком мишки та її вічно втомленими руками – треба ж було прати, прибирати, готувати й ходити по магазинах. Обидві були незаміжніми й дітей поки не мали, але мишка відчайдушно хотіла і того, й іншого, а красуня бажала лише одного – щоб нею всі захоплювалися, давали гроші й нічого не вимагали.
«Усі мужики – козли», – повторювала красуня, крутячи в пальцях тонку м’ятну цигарку. – «Один лисий, другий низенький, третій багатий, але скупий, уявляєш?»
І ще додавала обурено:
«У нього стара машина, дача за містом, і він хотів, щоб я йому готувала».
Вона сміялася:
«Ти взагалі можеш уявити мене за плитою? Фууу…»
Мишка зітхала й думала про себе:
«Мені б і того лисого, і того низького. Я б і готувала, і на дачу їздила б із задоволенням».
«Козли», – резюмувала красуня.
А тим часом, шановні пані та панове, вона спускалася до мишки зі своїм котом –