Сновидіння про жениха
Після вечері Оксана вмостилася з ногами на дивані та взяла книгу. Лиш почала занурюватися у пригоди героїні, як у кімнату увійшла мати з тремтячим телефоном у руках. На екрані сміялася Іринка Шевченко.
Оксана неохоче поклала книгу та підійняла трубку, кинувши матері виразний погляд. Та нарешті зрозуміла, що заважає, та вийшла. Дівчина не сумнівалася – мати тепер стоїть за дверима й підслуховує.
Хвилин п’ять вони з подругою базікали про дрібниці. Потім Іринка запропонувала їй приїхати на день народження – святкуватимуть у суботу на дачі.
“Та в тебе ж був міОксана почувствовала, як щось тепле і знайоме охопило її серце, немов весняне сонце, що пробивається крізь березневий сніг, і вона зрозуміла – це не сон, а початок чогось справді нового.