Лисенко Тарас

Мене звати Мар’яна. Тиждень тому мій брат, Богдан, з’явився на порозі мого дому в селі під Житомиром

Мене звати Соломія. П’ять років тому ми з чоловіком, Олегом, купили квартиру в містечку під Харковом

У кожній родині бувають свої прикрі пригоди. Дехто ділить спадщину із лютістю, дехто бореться із залежністю

Постукали у двері. Я відчинила — на порозі стояла заплакана свекруха: виявилося, коханка обібрала їх

Свекруха приїхала «рятувати» сина від застуди, а мене відсунула, як непотрібний предмет. Інколи мені

“Хто така дитина без коріння? Ніхто. Лише марево, що випадково знайшло собі оболонку.”

«З сьогодні все буде інакше!» — як одна жінка поставила на місце чоловіка й сина Я ж не залізна.

Я завжди вірила, що родина — це опора. Що діти будуть поруч, коли постарієш. Що рідний дім можна обміняти

Було так, що на свої старі літа, я залишилася сама. Не зі своєї волі, не через лиху долю — а тому що

Ще й історії, які навіть у досвідченої людини викликають лише питання: чому одні з віком розумнішають