Лисенко Тарас

Моя мама має 89 років. Два роки тому вона переїхала жити до мене у Київ. Кожного ранку чую, як вона встає

Залишив мене одну за щедро накритим столом і побіг вітати друзів у гаражі. Ти серйозно зараз підеш?

Ти ж памятаєш, у тата радикуліт? Йому аж ніяк не можна на дивані він потім ледь розігнеться.

Соломійко, я сьогодні приїду до вас, допоможу з онуками. Соломія притискає телефон до плеча, одночасно

Зима накрила подвіря у Переяславі, де жив Степан, товстим пухким шаром снігу та й пес його, вірний Рекс

Маленька дівчинка, яка не могла їсти: ніч, коли моя падчерка нарешті заговорила, і все змінилося Коли

Протягом багатьох років я був непомітною тінню серед полиць у великій міській бібліотеці Львова.

Я ТОБІ НАГАДАЮ Маріє Семенівно, ось тут завиток не виходить… сумно прошепотів другокласник Тимко

ГІРКЕ ЩАСТЯ Чим же тобі ця дівчина не вгодила? Добра ж дівчина. Скромна, охайна, вчиться добре.

Диво на Новий рік Тарасе, поясни мені, будь ласка, як ти міг забути?! Я ж тобі зранку разів пять нагадувала