Гриценко Максим

До свого шістдесятиріччя я готувалася з особливим трепетом. Тижнями продумувала кожну дрібницю: склала

Тепер мені 54 роки. І в мене нічого не лишилось. Мене звуть Василь. З моєю дружиною Оленою ми прожили

Минуло два роки. Відтоді моя донька жодного разу не подзвонила, не надіслала ані повідомлення.

Мене звати Олена Василівна. Мій син, Андрій, та його дружина, Соломія, здавалися ідеальною парою, але

Мене звуть Соломія. Тиждень тому мій брат, Богдан, з’явився на порозі мого будинку в селі під Житомиром

У кожній родині трапляються свої негаразди. Десь розділяють спадщину в боротьбі, десь б’ються з пияцтвом

Мене звати Оксана. П’ять років тому ми з чоловіком, Богданом, купили квартиру у містечку під Харковом

Задзвонили у двері. Я відчинила — на порозі стояла заплакана свекруха: виявилося, що її коханка обідрала

Щоденник Інколи мені здається, що найважче у житті жінки — це не вагітність, не побут і навіть не чужі хвороби.

“Що таке дитина без коренів? Ніщо. Лише тінь, що випадково знайшла собі оболонку.”